13 березня пройшло засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини
Будівлі заводу Е.Ф. Берґенгейма
Будівлі колишнього заводу з виробництва цегли, гончарних і теракотових виробів барона Великого князівства Фінляндського Едварда Фердинанда Берґенгейма на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури й туризму Харківської обласної військової адміністрації одноголосно включено до переліку щойновиявлених об’єктів нерухомої культурної спадщини та рекомендовано Департаменту культури й туризму Харківської обласної адміністрації підготувати необхідну документацію для направлення у Міністерство культури та інформаційної політики.
Нагадаємо, що один із символів промислового Харкова, який відомий на всю Україну, почали розбирати у червні 2024 року. Тоді направлено лист до Департаменту з пропозицією включення будівель до переліку об’єктів культурної спадщини. Будівлі заводу зведені у 1890 році за проєктом власника заводу, інженера, барона Великого Князівства Фінляндського з міста Турку Едварда Фердинанда Берґенгейма (Едуарда Едуардовича). А продукцію цього заводу можна зустріти в більшості архітектурних пам’яток Харкова та у багатьох містах України. Плитка, наприклад, використана у під’їздах Держпрому, в Шарівському палаці, Благовіщенському, Казанському, Івано-Усікновенському, Гольбергівському храмі Харкова. А у 2003 році на проспекті Героїв Харкова створено музей, основна експозиція якого складається з плитки цього заводу.
Наскільки відомо Департаменту, пам’ятка належить державі, частково експлуатувалая як магазини до широкомасштабного вторгнення. Точні дані щодо власника, а також того, хто проводить демонтаж, наразі не встановлені.
Розгляд питання щодо внесення у перелік будівель заводу
Інші пам’ятки
Окрім цього включено до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини декоративне панно “Дитячі пустощі” (1980-ті) у Харкові на вулиці Архітекторів, 40. Поставало питання внесення до переліку і пам’ятника Андрієві Первозванному у сквері Стрілка, а також пам’ятного знака Григорію Донцю в Новій Водолазі (2003). Питання відправлено на допрацювання.
Мозаїчне панно в будівлі на вулиці Архітекторів, 40
Реконструкція Палацу Праці та корпусу ХПІ
Окрім цього ставилася на розгляд концепція реконструкції Палацу Праці. Проєкт отримав зауваження через недотримання пам’яткоохоронного законодавства, зокрема через втрату скульптур і куполу на даху, зміну тинькування та колірної гами. Проєктом також передбачено створення на даху світлового ліхтаря з оглядовим майданчиком на Залопанську частину міста.
Погоджено з деякими змінами передпроєктну пропозицію з модернізації та реставрації пам’ятки архітектури та містобудування “Електротехнічний корпус НТУ ХПІ” на вулиці Кирпичова, 2. Зокрема планується часткове утеплення фасаду, реставрація вікон з розглядом можливості відновлення їх дерев’яних рам, а також збереження вітражного панно в вестибюлі будівлі.
Концепція реконструкції Палацу Праці. На місті тераси зі столиками наразі розташований купол і скульптурна композиція, яка у концепції відсутня.
Концепція реконструкції Палацу Праці
Концепція реконструкції Палацу Праці
Концепція реконструкції Палацу Праці