Могила Воробйова Володимира Петровича (кладовище закрите для відвідувань)

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Григорія Сковороди, 108, 13-те міське кладовище
Роки життя	27 липня 1876 — 31 жовтня 1937
Рік встановлення пам’ятника	2003 рік
Причина смерті	Ускладнення від операції
Охоронний статус	Щойно виявлена пам’ятка історії

Історія

Володимир Петрович Воробйов народився 13 (27) липня 1876 року в Одесі Одесі в заможній родині купця. Він молодша дитина і єдиний син серед восьми дітей.

У 1886 році Володимира зарахували до Рішельєвської гімназії — найстарішого і привілейованого середнього навчального закладу міста. Вирішальне значення у виборі майбутньої професії зіграв брат матері — відомий лікар Теофіл Гнатович Вдовиковський. У 1897 році закінчив гімназію та вступив до медичного факультету Імператорського Харківського університету. Вже на першому курсі Володимир захопився анатомією і незабаром став улюбленим учнем професора Олексія Костянтиновича Бєлоусова, який читав повний курс нормальної анатомії.

В 1903 році закінчив з відзнакою медичний факультет університету й працював помічником прозектора на кафедрі анатомії, у 1906 році став прозектором. В 1908 році захистив докторську дисертацію «Иннервация сухожилий у человека».

У 1908–1910 роках читав курс нормальної анатомії студентам медичного факультету Харківського Університету. У 1910 році почав читати курс анатомії для слухачок Жіночого медичного інституту Харківського медичного товариства, де у 1916 році затверджений у званні професора. У 1918 році В. П. Воробйов обраний професором кафедри нормальної анатомії Харківського університету, яку очолював до 1937 року.

У 1919–1921 роках читав курс анатомії людини в Софійському університеті, видав підручник, створив анатомічний музей (1920). Болгарські вчені вважають його одним з фундаторів медичного факультету Софійського університету, засновником кафедри анатомії та медичної морфологічної науки в Болгарії, яка носить ім’я В. П. Воробйова.

З 1921 року і до кінця життя завідував кафедрою Харківського медичного інституту.

У 1924 році він (єдиний у країні) удостоєний звання Заслуженого професора СРСР. В. П. Воробйов — один із засновників Українського інституту експериментальної медицини, де завідував відділом морфології та був заступником директора з науки (1927–1937).

У 1927 році за роботи з анатомії професор удостоєний премії ім. В. І. Леніна.

У 1932 році Володимир Петрович заснував у Харкові на кафедрі анатомії перший в світі «Музей становлення людини». У 1934 році В. П. Воробйов обраний академіком АН УРСР і нагороджений орденом Леніна.

Володимир Петрович обирався депутатом Харківської обласної ради, був членом Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету УРСР (1935), багатьох медичних товариств та редакційних колегій журналів, у роботі яких брав активну участь.

В. П. Воробйов створив в Харківському медичному інституті найбільшу наукову школу анатомів, яка посіла провідне місце в розвитку цієї науки. Одним з перших почав розробку функціональної динамічної анатомії. Відкрив нові закони структурної організації нервової системи. Створив принципово новий метод макромікроскопічного дослідження, який дозволив вивчати будову окремих структурних частин на цілісному організмі. Вчений є основоположником стереоморфології, автором методу вшитих електродів для хронічних досліджень периферичної нервової системи. Академік розкрив закономірності розподілу нервових волокон на серці, вперше в науці описав шість нервових сплетінь серця, а також проводив дослідження іннервації шлунка.

В. П. Воробйов запропонував нову методику збереження тіл і органів померлих (разом з біохіміком Б. І. Збарським і колегами виконав бальзамування тіла В. І. Леніна у 1924 р.).

Вчений є автором побудованого на основі нових підходів «Атласа анатомии человека» у п’яти томах, який виданий після його смерті (1938–1942).

Опублікував більше 70 наукових праць.

В. П. Воробйов помер після операції 31 жовтня 1937 року у Харкові. Прах поховано у 2003 році на 13-му міському кладовищі.

Галерея

Джерела

Воробйов Володимир Петрович — Вікіпедія. Фото — Oleh Kushch