
Могила Міллера Дмитра Петровича (кладовище закрите для відвідувань)
Характеристика | Опис |
---|---|
Адреса | вулиця Григорія Сковороди, 108, 13-те міське кладовище, ділянка меморіального кладовища, кв. 25-б, ряд 4-й, могила № 9 |
Роки життя | 1 листопада 1862 — 14 червня 1913 |
Рік встановлення пам’ятника | 1974 рік |
Причина смерті | — |
Охоронний статус | Пам’ятка історії місцевого значення №3262-Ха |
Історія
Дмитро Петрович Міллер народився 1 листопада 1862 року в Котельві Полтавської області у дворянській родині.
По закінченні гімназії в Охтирці вступив до харківської Першої чоловічої гімназії. Після цього навчався на історико-філологічному факультеті Харківського університету, який закінчив з відзнакою у 1888 р. У студентські роки захоплювався філософією, літературою, всесвітньою історією, історією церкви, о особливо, Історією України. Працював у газеті «Южный край» та одночасно (від 1895) помічником бібліотекаря у бібліотеці Харківського університету. Друкував статті у різних виданнях, з кінця 1903 р. увійшов у склад фактичних редакторів «Южного края».
Член Харківського історико-філологічного товариства.
Досліджував історію Слобідської і Лівобережної України, українського права. В основу більшості своїх праць поклав документи історичного архіву, що був у розпорядженні історико-філологічного товариства. В останні роки свого життя Міллер працював над історією ремісничих цехів в Україні-Гетьманщині.
Перша наукова праця Дмитра Міллера «Голштинські набори у Малоросії» (1892) була опублікована в журналі «Кіевская старина».
Найважливіші роботи Дмитра Міллера з історії Лівобережної України: «Суди земські, міські та підкоморські у 18 ст.» (1895) та «Перетворення козацької старшини на дворянство» (1897). Історик видав брошури про О. Розумовського і Г. Потьомкіна, Х. Алчевську, Д. Багалія, підготував історичні розділи до 8-го тому видання «Народная энциклопедия» (1912), уклав огляд архівів Харківської губернії та опублікував чимало науково-популярних статей.
Найвизначніша праця Дмитра Петровича написана у співавторстві з Д. Багалієм — «Історія міста Харкова за 250 років його існування».
Помер 14 червня 1913 р. у Харкові. Був похований на міському Івано-Усікновенському кладовищі. На початку 70-х років 20-го сторіччя поховання було перенесено на харківське кладовище № 13.
Галерея
Винос гробу Міллера працівниками редакції «Південного краю» з Благовіщенського собору
Літургія з гробовозкою перед будівлею редакції газети «Південний край», де працював покійник
На Іоано-Усікновенському кладовищі професор В. І. Сава промовляє надгробну промову
Могила Міллера першому місці поховання, на Іоано-Усікновенському кладовищі
Джерела
— Вікіпедія. Фото — Oleh Kushch