Могила Ловцова Михайла Івановича (кладовище закрите для відвідувань)

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Григорія Сковороди, 108, 13-те міське кладовище
Роки життя	4 березня 1849 — 2 грудня 1907
Рік встановлення пам’ятника	1974 рік
Причина смерті	Тяжка, невиліковна хвороба
Охоронний статус	Пам’ятка історії місцевого значення №3261-Ха

Історія

Михайло Ловцов народився в 4 березня 1849 році в м. Рязань в сім’ї священника.

1873 року закінчив Петербурзьке будівельне училище, отримавши спеціальність цивільного інженера. Ім’я Ловцова було занесене на мармурову дошку пошани інституту.

З 1875 року працював у Харкові. З 1886 року за наймом, а з 1889 по 1907 — штатний викладач архітектурного і будівельного мистецтва у Харківському технологічному інституті.

З 1893 року працював у приватній проєктній конторі С. І. Загоскіна.

1894—1904 роки — архітектор Харківського технологічного інституту. За його проєктами для ХТІ були споруджені корпус хімічних майстерень і креслярський корпус (нині ректорський).

1899, 1903 рік — губернський земський архітектор.

М. І. Ловцов був дійсним членом Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства. Його власна бібліотека по смерті М. Ловцова була передана до Студентського технічного товариства ХТІ. В бібліотеці ХПІ зберігаються видання з автографом Ловцова.

У 1888—1901 роках за його проєктом було зведено Благовіщенський собор, 1895 року реконструйовано церкву Святого Пантелеймона. У 1905—1907 роках за його проєктом побудована церква Св. Олександра Невського при губернській лікарні (Сабурова дача), 1907—1914 роках — церкву Трьох Святителів (Гольбергівську).

Крім того, М. І. Ловцов у 1885—1896 роках проводив реконструкцію Свято-Дмитрівської церкви по вул. Катеринославській (нині Полтавський Шлях, 44). За радянської влади церкву було практично знищено і перебудовано в кінотеатр наприкінці 1920-х років.

За проєктом Ловцова у 1890 році проведена реконструкція Мироносицької церкви по Сумській вулиці, церква також була зруйнована у 1930 році. Сучасна Мироносицька церква стоїть на іншому місці і не має відношення до проєкту М. Ловцова.

1882—1892 рр. — реконструкція і розширення Спасо-Преображенського собору в м. Суми.

У 1902–1903 рр. — перебудова Свято-Преображенського собора у місті Ізюм, Харківської області

Йому також належить проєкт будівлі Ізюмської жіночої гімназії по вулиці Покровській, 34, м. Ізюм Харківської області.

На початку 1907 року архітектор сильно захворів, відбув на лікування у Ялту. Наприкінці січня подав прохання про звільнення з посади викладача ХТІ за станом здоров’я. 6 квітня 1907 року Михайло Іванович був звільнений керівником начального округу «з причини тяжкої, невиліковної хвороби». 2 грудня 1907 року Михайло Іванович Ловцов помер. Він був похований на Іоано-Усікновенському кладовищі, панахиди за упокій були відслужені в усіх храмах та церквах, які покійний будувач, реставрував чи реконструював. У 1970-х роках радянська влада прийняла рішення знищити Іоано-Усікновенське кладовище. Деякі могили були перенесені на 13-те. Перепохований і Михайло Іванович, надгробок не зберігся.

Галерея

Джерела

Ловцов Михайло Іванович — Вікіпедія. Фото — Тітаренко Михайло, Oleh Kushch, Denis Vitchenko, IgorT