Могила Леоніда Володимировича Орлова (кладовище закрите для відвідувань)
| Характеристика | Опис |
|---|---|
| Адреса | вулиця Григорія Сковороди, 108, 13-те міське кладовище |
| Роки життя | 6 серпня 1855 — 24 квітня 1923 |
| Рік встановлення пам’ятника | 1923 рік та кінець ХХ століття |
| Причина смерті | Гіпернефром |
| Охоронний статус | Нема або не вказано |
Історія
Леонід Володимирович Орлов народився 6 серпня 1855 в родині урядовця. 1873—1878 роки навчався на медичному факультеті Московського університету. Півроку відслужив в армії. Після служби, 4,5 роки працював ординатором хірургічного відділення в Басманній лікарні м. Москви.
У 1884 р. у Військово-медичній академії захистив дисертацію на ступінь доктора медицини «О влиянии ванн на кожную перспирацию».
1885—1889 роки працює асистентом під керівництвом хірурга Н. Д. Монастирського в хірургічному відділенні клінічного інституту Великої Княгині Олени Павлівни. У 1889 році Леонід Володимирович займає посаду приват-доцента. 1890 рік — переходить на кафедру хірургічної патології Військово-медичної академії, яку очолює М. С. Субботін, веде доцентські курси.
У 1894 році стає професором та завідувачем кафедри хірургічної патології (кафедра хірургічної патології з десмургією і механургією та вченням про вивихи і переломи) Харківського університету. Під час його завідування кафедра швидко змінюється на краще, клініка розширюється, центр занять переноситься у військовий госпіталь. Л. В. Орлов відкриває велику бактеріологічну лабораторію, де проводять заняття та дослідження лікарі й студенти.
У 1895 році першими в Україні (і в Росії) виконали операцію на судинах, був накладений шов на підколінну артерію (Л. В. Орлов у Харкові, І. Ф. Сабанєєв в Одесі).
У 1889 році за рішенням керівництва Харківського університету професор стає завідувачем кафедри факультетської хірургічної клініки (після смерті проф. В. Ф. Грубе). З 1910 року й до кінця життя працює завідувачем кафедри факультетської хірургії Харківського жіночого медичного інституту (з 1920 року кафедра входить до складу Харківського медичного інституту).
Помер Л. В. Орлов 24 квітня 1923 року у муках від гіпернефрому. Сам поставив діагноз та визнав операцію безцільною.
Галерея
Джерела
Орлов Леонід Володимирович — Вікіпедія. Фото — Dmitry Glazunov