Пам’ятник Леонарду Леопольдовичу Гіршману

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Мироносицька, 92, Харків
Рік встановлення	9 жовтня 2009 року
Скульптор / архітектор	О.Демченко та В.Семенюк
Охоронний статус	Нема або не вказано

Історія

Пам’ятник видатному лікарю та вченому Леонарду Леопольдовичу Гіршману встановлено на території клінічної лікарні №14, що заснована ним та названа на його честь.

Відкриття пам’ятника відбулося 9 жовтня 2009 року і присвячено до 100-літнього ювілею найстарішої очної клініки України в місті Харкові. В урочистому заході відкриття пам’ятника взяли участь також правнучка професора Вікторія Комас-Гіршман і головний офтальмолог України Сергій Риков.

Пам’ятник виконаний у співавторстві архітектором Лівшицом В. І. (дійсний член Української академії архітектури, заслужений архітектор України) та скульптором Демченком А. Н. (доцент кафедри скульптури Харківської академії дизайну).

Виготовлення і встановлення пам’ятника було здійснено винятково коштом пожертвувань меценатів з-поміж лікарів, підприємців, рядових харків’ян, міських установ. Створенню пам’ятника сприяла співпраця адміністрації лікарні з міською владою: Департаментом охорони здоров’я та соціальних питань, управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин, КП «Харківсвітло», КП «Зеленбуд».

Пам’ятник професору Леонарду Гіршману являє собою скульптурну композицію самого лікаря на повен зріст та його пацієнтки — маленької сліпої дівчинки, яка сидить на стільці й притискає до себе руку Леонарда Леопольдовича. Скульптор свідомо відійшов від традиційного помпезного втілення в пам’ятниках образів учених — його метою було показати турботливість, людяність і відкритість са́ме лікаря Гіршмана, його віддане служіння людям.

Скульптурну композицію відлито в бронзі, її висота становить 2,3 м. П’єдестал (заввишки 1,4 м) — виконаний з граніту.

Леонард Леопольдович Гіршман народився 13 березня 1839 р. в м. Тукумс в купецькій родині лютеранського віросповідання. В цьому ж році його сім’я переїхала до м. Харків. У 1855 р. Леонард закінчив із золотою медаллю Першу Харківську чоловічу гімназію та вступив на медичний факультет Імператорського Харківського університету. У 1860 р. закінчив навчання та отримав диплом лікаря з відзнакою.

Стажувався в клініках Німеччини та Франції, навчався у відомих вчених очної медицини Відня, Парижа, Гейдельберга, Берліна — Р. Вірхова, Дюбуа-Реймона, Гельмгольца, Грефе та ін. Активна наукова діяльність Леонарда Гіршмана в Німеччині відзначена його обранням в члени Гейдельберзького офтальмологічного товариства у 1865 р.

У 1868 р. Л. Л. Гіршман захистив докторську дисертацію за матеріалами, зібраними за кордоном − «Материалы для физиологии цветоощущения». Леонард Леопольдович здобув науковий ступінь доктора медицини й допущений до викладання офтальмології як приват-доцент кафедри теоретичної хірургії Імператорського Харківського університету. У 1970 р. — штатний доцент офтальмології.

У 1872 р. під керівництвом вченого при Харківському університеті відкрита перша в Україні спеціалізована офтальмологічна клініка на 10 ліжок. Л. Л. Гіршман — професор кафедри теоретичної хірургії Харківського університету (1875). Під час російсько-турецької війни 1877—1878 рр. перебував на фронті. У 1885 р. Леонард Леопольдович — професор створеної ним кафедри офтальмології. Налагодив виготовлення окулярів і започаткував оптичну справу в Харкові. Заслужений професор Імператорського Харківського університету (1893). У 1895 р. вчений безстроково залишений на посадах завідувача кафедри й директора офтальмологічної клініки. У 1905 р. професор залишив університет на знак протесту проти відрахування революційно налаштованих студентів.

Завдяки внескам приватних осіб та організацій було зібрано необхідну суму на будівництво очної лікарні спеціально для Л. Л. Гіршмана. У 1908 р. на Москалівці, в орендованому приміщенні відкрито міську лікарню на 10 ліжок, яка одразу офіційно отримала ім’я вченого. У 1912 р. для неї побудований будинок, де Леонард Леопольдович працював до кінця життя (нині вул. О. Гончара).

У 1910 р. вчений брав активну участь в організації Жіночого медичного інституту. За ініціативи видатного офтальмолога у 1886 р. відкрилось Харківське відділення піклування про сліпих і засновано училище для сліпих дітей. На початку Першої світової війни він організував «Комитет пособия ослепшим воинам» (1914). Багаторічний голова комітету Харківської допоміжної медичної каси. Л. Л. Гіршман — дійсний статський радник (1890), піднесений у спадковий дворянський стан. Почесний член Харківського медичного товариства (1886), Харківського фармакологічного товариства, Єлисаветградського, Ростовського-на-Дону, Кавказького медичних товариств, а також Товариств кременчуцьких, таганрозьких, сімферопольських лікарів, багатьох закордонних медичних товариств.

11 березня 1914 р. на засіданні Харківської міської думи професору Л. Л. Гіршману надано звання Почесного громадянина м. Харкова.

Помер Леонард Леопольдович Гіршман 3 січня 1921 р. в Харкові. Причина смерті — застарілий туберкульоз кишківника. Студенти, лікарі, викладачі несли труну з тілом покійного на руках до самого цвинтаря. Похований на міському кладовищі № 2. На могилі видатного офтальмолога встановлено пам’ятник.

Галерея

Джерела

Пам’ятник Леонарду Гіршману (Харків) — Вікіпедія. Гіршман Леонард Леопольдович — Вікіпедія. Фото — AceeVg, Григорий Ганзбург, Я - Мій фотоапарат