Сад Тіволі

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Благовіщенська, 34
Роки	undefined
Тип	undefined

Історія

2014 року Харківська міська рада повернула скверу «Харчовик» його первісне ім’я – садок «Тіволі». Важко сказати, наскільки ця знакова подія, оскільки нинішній сад виглядає настільки дешево, що не відповідає імені, яке він отримав у дореволюційний час від старовинного парку розваг у столиці Данії Копенгагені.

Ландшафтний парк, який став основою для Тіволі, був розбитий головою палати кримінального суду Слобідсько-Української губернії колезьким радником Георгом фон Мінстером наприкінці XVIII століття. Більша його частина була за межами міського кордону, хоча на низці планів Харкова 1785-1817 років передбачалося, що садиба фон Мінстера увійде до межі цілком, а Благовіщенська вулиця відокремить парк від садиби. Однак тільки план 1822 року, затверджений імператором Олександром I, буде ухвалено до виконання. Фон Мінстер продав відокремлену парком садибу дворянину Адольфу Івановичу де-Роберті – утримувачу приватного пансіону у Харкові.

Наступним власником маєтку на розі Благовіщенської та Дмитрівської вулиць з 1843 року стає дружина підпоручика Сави Васильовича Абази Варвара Сергіївна, уроджена Цурікова. Абази будують двоповерховий кам’яний будинок та упорядковують садибу, при цьому вся вона цілком входить до межі лише через три роки, як можна бачити за планом Харкова.

На 1874 рік ця велика садиба належить купцю, спадковому почесному громадянину Миколі Олександровичу Гладкову, значиться вона за № 28 Благовіщенською вулицею. Будинок і ділянку купцю подобалися, але догляд за величезним парком, який нещодавно був найбільшим приватним парком у місті, приносив одні витрати.

Гладкову, можна сказати, пощастило, що 1881 року садибу з парком узяв в оренду міщанин Микола Степанович Буюмов, який незабаром став харківським купцем. Власника садиби не бентежило, що в їхньому дворі розгорнеться парк розваг. «Тіволи» було відкрито 1 травня 1881 року й одразу ж увірвався у світ громадських розваг Харкова у всій своїй красі. Із саду «Тіволі» здійснив свій четвертий політ у Харкові на аеростаті Михайло Лаврентьєв. На відкритті зимового сезону було влаштовано крижаний будинок із чудовою ілюмінацією, у якого проходили дитячі вечори та феєрверки. Вхід за 40 копійок не зупинив публіку, тим часом окрім розваг та оркестрів у саду були концертний зал та відкритий літній театральний майданчик.

Вже 1883 року тут діяли дві трупи, одна опереткова та одна драматична. 1884-го тут було представлено оперу Вазена «Подорож до Китаю». 1885 року в «Тіволі» проходили гастролі оперної співачки Е. Павловської. Після будівництва у 1886 році Буюмовим нової будівлі для літнього театру навесні та влітку 1887 року харківський оперний театр постійно виступав на сцені «Тіволі», 1 травня на відкритті сезону давали оперу Глінки «Життя за Царя», 12 травня оперу Римського-Корсакова «Снігур», 4 червня оперу Верді «Ріголетто». У 1888 році весь літній сезон тут виступала трупа Калиновича, у деяких спектаклях брали участь Саксаганський та Заньковецька. Того ж 1888-го тут виступали китайські фокусники, а також драматичне товариство під керівництвом Є. Яблучкіної та Н. Журіна. 1890 року з 19 червня у «Тіволі» давала вистави трупа Марка Лукича Кропивницького, а 30 травня 1895 року була прем’єра опери «Мазепа». Список таких прем’єр можна довго перераховувати! 1896 року знову була трупа Кропивницького, у прем’єрній виставі «Вій» від смолоскипа мало не згорів актор, який грав Вія, Г. Тихонович, а публіка мало не втекла з саду, лише поява на сцені самого Марка Лукича заспокоїла публіку.

Крім театральних вистав «Тіволі» влаштовував небачені раніше у Харкові розваги: ​​взимку крижана ковзанка, а на ньому всілякі змагання на ковзанах; новорічну ялинку з неперевершеною ілюмінацією та дитячими подарунками; влітку запускалися повітряні кулі, а, наприклад, 1895 року з такої кулі стрибнула з парашутом Ольга Древницька; не встигли в Парижі відкрити Ейфелеву вежу, як у «Тиволі» відкрили свою 30 липня 1889 року, прикрасивши її різними вогнями та електричними сонцями, а день відкриття її вершині музикант Дрейслер виконав соло на трубі. Крім цього, влаштовувалися блискучі феєрверки, змагання стрільців, бенефіси артисток, свята квітів та зелені на Трійцю.

Ось що не підійшло для «Тіволі», то це облаштування повноцінного цирку. Після масштабних гастролей цирку Фюрера у 1890 році тут більше не влаштовували спеціального балагана, він стискував відвідувачів саду. Відлякував публіку та стійкий неприємний запах. Проте, окремі циркові артисти виступали на літній сцені.

У «Тиволі» практично завжди була гарна кухня, крім ресторану відвідувачів приймали буфет і пивний кіоск. Кухарів виписували з-за кордону, як мінімум з Петербурга чи Москви. Ось, наприклад, який обід пропонувався 11 травня 1885 року ціною в 1 рубль: ботвиння, осетрина і балик, пиріжки, жульєн, котлети пожарські зі свіжими бобами, жарке з качки, салат з огірками, артишоки баригуль, солодке, салат «оранж».

Тим часом «Тіволі» був не єдиним садом розваг, на п’яти постійно наступали «Баварія», «Стрільна», «Преторія», «Акваріум» та інші. Щоб утримувати публіку, були потрібні керуючі, які могли запропонувати нове та дивовижне. 1895 року в «Тіволі» змінився орендар: на зміну Буюмову прийшов харківський купець 2-ї гільдії Віктор Васильович Жаткін. З 20 жовтня 1895 Жаткін замінив газове освітлення на електричне, спочатку все було влаштовано електромеханіком Олександром Количевим, але вже навесні 1896 його змінила Петербурзька фірма «Сіменс і Гальське».

Але «Тіволі» для Жаткіна був маленьким садом, без можливості розвернутися, тим більше тут же по сусідству жили власники, деяким із родини Гладкова комерсант не подобався. Невипадково Жаткін орендує 1902 року садибу Філонова, де влаштовує кафешантанний заклад «Буфф», що має насамперед зимовий концертний зал. І ось коли 30 травня 1903 року вмирає Микола Олександрович Гладков, його дружина Надія Дмитрівна сповіщає Жаткіна про те, що контракт на оренду не продовжуватиметься.

1905 року до саду «Тиволі» повертається старий орендар – купець Микола Степанович Буюмов, який того ж року зайнявся суттєвою перебудовою саду. До нього в саду «Тиволі» були літні дерев’яні споруди: буфет, пивний та квітковий павільйони, кабінети для гостей та ін. споруди. Буюмов перебудував буфет у літній театр, кабінети у відкритий буфет, павільйон для музики переніс з головної алеї в глибину саду, все це зробили за кілька днів до десятка робітників під керівництвом підрядника Євстраторова та керівника садом Л. Е. Еренбурга. Літній дерев’яний театр став одним із найпривабливіших для харків’ян, сюди потягнулася публіка, не проти були виступати відомі виконавці романсів та театральні трупи.

У 1906 році Буюмов подає прохання про знесення старого дерев’яного театрального павільйону та будівництво нового, теж дерев’яного, літнього театру. Під час огляду саду «Тиволі» молодший інженер будівельного відділення Мельгунов знайшов порушення у будівлях, зроблених без дозволу, Буюмов виплатив великий грошовий штраф.

Відкриття літнього сезону 1906 відбулося 29 квітня, грандіозна програма перевершила конкурентів. Під час вечері йшов концерт іноземних та відомих на усю імперію вітчизняних виконавців. Розкішний буфет та зразкова кухня були доповнені найкращими винними погребами Харкова купців Бауера та Жевержеєва, а пиво представлено зі складів ризьких заводів Вальдшлесхен та Стрицького. У серпні 1906 року було відкрито й новий літній театр, який вразив своєю обробкою публіку.

Історію саду «Тіволі» наповнювала нескінченна низка скандалів, подій, крадіжок та замахів (зокрема і на губернатора Оболенського). У поліційній хроніці Харкова щодня відзначаються події у «Тіволі», агенти розшукової поліції змушені були тримати поблизу нього постійну посаду.

У роки радянської влади сад «Тіволи» зменшився наполовину коштом будівництва у 1927-1930 роках клубу окружного комітету спілки «Харчовик», у рік його відкриття сад отримав те саме ім’я. Звісно, ​​цю жахливу назву саду треба було змінити, але навряд чи похмурі деревця нинішнього скверу тягнуть на гучне «Тіволі», тим більше, що його прообраз і сьогодні процвітає в Копенгагені.

Галерея

Джерела

Андрій Парамонов «Прогулки с Андреем Парамоновым. Сад «Тиволи» на Благовещенской улице» — KharkivToday (2day.kh.ua)\nФото — Виталий Приходько, Андрій Парамонов