Зоопарк

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Сумська, 35
Роки	undefined
Тип	undefined

Історія

Історія створення Харківського зоопарку — першого в Україні — починається з 90-х рр. XIX ст., коли за ініціативи професора Олександра Брандта в місті була розпочата спроба організувати «акварій». В 1894 р. правління Південноросійського товариства акліматизації звернулося до ректора Харківського імператорського університету М. Олексієнка з проханням передати в оренду частину території Університетського саду для організації виставки.

В 1895 р. на ділянці (близько 2,5 га) землі дослідного поля Університетського саду товариство відкрило бжільничо-шовковознавську станцію. Вона розміщувалась у дерев’яному будинку, спорудженому за проєктом братів архітекторів С. І. та І. І. Загоскіних (нині це будівля дирекції зоопарку, знищена в ході нещодавньої реконструкції).

Спочатку колекція складалася з дрібних хижаків, дрібних птахів і свійських тварин. У 1900 р. з акліматизаційного зоопарку в Асканії-Новій до Харкова прибула перша партія ссавців і птахів. А саму споруду того самого «акварію» було завершено у 1906 р. — нині у ньому розміщується тераріум. До Жовтневої революції у зоопарку вже були обладнані пташині вольєри й ставок для водоплавних птахів, клітки для вовків, лисиць і навіть білих ведмедів, існували мавпятник і лев’ятник.

Після революції Південноросійське товариство акліматизації припинило існування, прийшов у занепад і Харківський зоопарк. Тільки у 1921 р. починається відновлення і розбудова зоопарку за участі В. Г. Аверіна, пізніше відомого вченого, зоолога. Місце завідувача зоосаду посів Микола Петрович Евальд. Вже у 1926–1927 рр. були побудовані слоновник і мавпятник, теплі приміщення для великих хижаків. 1 травня 1928 р. було відкрито зоомузей. З цього ж періоду при зоопарку розпочав роботу кружок юних біологів. У 1929 р. територію зоопарку було розширено. Це дозволило влаштувати новий ставок і нові вольєри для птахів і копитних тварин. У 1932 р. за проєктом архітектора Ширшова будується брама головного входу в зоопарк.

За період 1830–1920 рр. площа зоопарку збільшилася в 10 разів і до 1941 р. на ній експонувалися представники близько 100 видів ссавців, приблизно стільки ж риб, земноводних, плазунів і понад 200 видів птахів.

У 1930-і роки в зоопарку працював зоомагазин, де продавалися корма і приналежності для тварин, акваріумні рибки й дрібні свійські тварини. На замовлення виготовляли акваріуми, тераріуми й клітки для співочих птахів.

Коли розпочалася Друга світова війна, і Харкову загрожувала окупація німецькими військами, М. П. Евальду запропонували залишитись працювати в Харкові з метою, наскільки можливо, зберегти колекцію тварин. Він погодився, попросивши допомогти зоопарку кормами. Вночі потому на територію зоопарку таємно заїхало кілька вантажівок. Група червоноармійців вирила великі ями і склала туди мішки з картоплею і збіжжям. Однак, надовго цього вистачити не могло.

24 жовтня 1941 р. Харків зайняли німецькі окупанти, але роботі зоопарку вони перешкоджати не стали, а коли ситуація на фронті дозволила німцям сподіватися на перемогу, навіть почали надавати допомогу для харчування тварин. В період окупації в зоопарку утримувалося 115 видів тварин і птахів і 23 види риб. Але в серпні 1943 р. стало зрозумілим, що гітлерівці мусять залишити Харків. Тоді ними було знищено велику кількість тварин. Заразом зоопарк втратив і цінні наукові матеріали. Окупанти знищили документи за всю історію існування зоопарку, від самого його заснування. Були втрачені журнали спостережень ветеринарів, відомості про годування й утримання тварин, навіть креслення будівель і комунікацій і бухгалтерські документи. На момент визволення в зоопарку вціліли лише 4 ведмеді, 5 мавп і 1 вовк. Частково були зруйновані слоновник, мавпятник і акваріум, зламані всі огорожі. Загальний збиток склав 1 мільйон радянських рублів. Замість колишніх 100 співробітників до роботи приступили 40 осіб, при цьому тільки 15 із них працювали в зоопарку раніше.

Вже на п’ятий день захоплення Харкова радянськими військами було видано постанову Харківської міської ради, в котрій зазначалося, що зоопарк вважається відкритим з 29 серпня 1943 р. У 1944 р. зоопарк отримав першу партію тварин. З евакуації до Харкова повернулися наукові інститути, і восени 1944 р. при зоопарку почала працювати Вчена рада під керівництвом В. Г. Аверіна. Почався період відновлення і розбудови зоопарку.

Після проголошення незалежності України у 1991 р. зоопарк на деякий час прийшов у занепад. Але вже 1995 р. став для нього «щасливим». До столітнього ювілею Харківського зоопарку на урочисті заходи приїхали, з живими тваринами у подарунок, гості із зоопарків України й інших країн. З цього часу зоопарк постійно покращує умови утримання тварин. Побудований ведмежатник з басейнами для ведмедів, вольєр зі штучною скелею для гривастих баранів, впорядковуються ставки. З 2009 р. працює Дім Юннатів.

22 серпня 2008 р. у зоопарку на алеї напроти входу в будинок приматів відкрили пам’ятник мешканцям зоопарку, які змогли врятуватися під час Німецько-радянської війни. Серед вцілілих мешканців виявилися три макаки — Гектор, Роза та Дезі. Їм удалося втекти зі зруйнованого мавпятника під час бомбардування. Мавпочки пережили окупацію в Держпромі, їжею з ними ділилися жалісливі люди, а після визволення міста макак виловили та повернули в зоопарк. Саме їхні фігурки прикрасили пам’ятник.

У червні 2011 року виявилося, що бегемот, який народився в зоопарку і вже прожив там 20 років, і якого вважали самцем, насправді є самицею.

У 2016-2020 роках проведено повну реконструкцію зоопарку. Під час неї втрачено будинок адміністрації зоопарку (кінець ХІХ століття) й будинки акваріумів (1910-ті рр.). Після реконструкції, через покращення умов утримання тварин, колекція зоопарку дещо зменшилася. Однак вона така ж надзвичайно цікава і різноманітна.

Галерея

Джерела

Харківський зоопарк — Вікіпедія\nФото — Тітаренко Михайло, Aldekein, AlexSmoll