Завод Гельферіх-Саде | Харківська мапа

Характеристика	Опис
Адреса	проспект Героїв Харкова, 183
Роки	undefined
Тип	undefined

Історія

Завод був заснований в 1881 і в 1882 почав випуск продукції. У 1895 році завод був перетворений на акціонерне товариство, яке виробляло плуги, борони та інший сільськогосподарський інвентар, і отримав нову назву: завод землеробських машин Товариства «М. Гельферих-Саде» у Харкові. Засновником та власником заводу був Максиміліан Християнович Гельферіх – німецький підприємець, разом зі своїм партнером, бельгійським купцем Саде.

Статутний капітал заводу на початку ХХ століття становив чверть мільйона рублів, на ньому працювали фахівці з Англії й Бельгії. У 1907-1908 роках на сучасному проспекті Героїв Харкова заводом облаштовано один з перших у місті футбольних майданчиків, а з центру міста прокладено маршрут бельгійського кінного трамвая.

1916 року поруч облаштовано краще футбольне поле з дерев’яними трибунами та підсобними приміщеннями, засіяне спеціальною травою з Англії. У команді «Гельферих-Саде» грали французи, англійці, шотландці й бельгійці.

4 (17) січня 1918 року правління товариства М. Гельферих-Саде «вирішило» закрити завод, та переїхало в Ростов-на-Дону до генерала Каледіна. РНК РРФСР прийняла постанову про націоналізацію заводу з метою забезпечити продовження роботи заводу, після чого заводоуправління очолив робітник заводу В. Вижуков (електрик за фахом). Завод став першим націоналізованим, або ж просто відібраним радянськими окупантами, промисловим підприємством Харкова. Пізніше радянська влада націоналізує все приватне майно навіть звичайних людей.

1922 року завод отримав нову назву: 1-й державний завод сільськогосподарського машинобудування «Серп і молот». Також, у 1922 році було збудовано новий стадіон «Серп і молот».

У серпні 1941 року завод був евакуйований в центральні райони СРСР та на Урал. На його базі було створено три нових заводи, які випускали продукцію для потреб фронту.

У 1950 році «Серп і молот» став першим в СРСР спеціалізованим підприємством з випуску комбайнових двигунів. Вперше в практиці радянського сільгоспмашинобудування була проведена істотна реконструкція підприємства та освоєно випуск нового класу продукції без зупинки виробництва.

У 70-х роках завод став головним підприємством об’єднання, до якого також увійшли Харківський завод пускових двигунів і Головне спеціалізоване конструкторське бюро по двигунах середньої потужності.

З настанням незалежності України та початком економічної кризи, в 1990-ті, роки завод потрапив у важку ситуацію і був перетворений у Відкрите акціонерне товариство. Значною мірою проблеми заводу були пов’язані з низькою якістю продукції, що випускається, що опинилася неконкурентноспроможною в умовах ринкової економіки, та значним зниженням замовлення сільгосптехніки з боку підприємств-замовників. Статутний фонд ВАТ склав 2,43 млн гривень, з яких 63,59 % акцій підприємства належали державі, 26 % — лізингової компанії «Украгромашінвест». У 2002 році завод виробив тільки 275 двигунів, при виробничої потужності 200 тисяч двигунів на рік.

3 жовтня 2005 року Господарський суд Харківської області визнав банкрутом завод «Серп і Молот». Всі будівлі заводу 4 жовтня 2015 року, включно зі старовинними будівлями заводу «Гельферих-Саде», було підірвано. Будинки старого заводу кінця ХІХ століття на той момент мали охоронний статус пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення. Їх було виключено зі списку вже після незаконного демонтажу 04 червня 2019 року. На колишній території заводу планується розмістити офісні, житлові, виробничі, складські, торговельні та розважальні об’єкти. З 2017 року землю було передано під юрисдикцію харківської міської ради, після чого на території колишнього заводу було обмежено незаконне звалище будівельного сміття розміром 8 Га.