Всехсвятський храм

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Волонтерська, 2б
Рік будівництва	1844—1849 роки
Рік знищення	1960-ті роки
Причина руйнації	Будівництво стадіону
Архітектор	Тон Андрій Андрійович
Стиль	класицизм

Історія

Всесвятське, Кузінське або Холодногірське кладовище відкрито приблизно у 1810-ті роки за межею західної околиці Харкова – Холодній Горі. Призначалося для церковних парафій Дмитрівського, Христоріздвяного та Благовіщенського храмів Харкова.

У 1841-1844 роках засобами харківського купця 1-ї гільдії, комерції радника К.М. Кузина за участю купців Скринника та Базиловського на цвинтарі було споруджено кам’яний Храм в ім’я Усіх Святих (цвинтарна церква Всіх Святих, Всехсвятська церква). Поруч у 1846 році було споруджено невеликий Храм-пам’ятник Святих Косми та Даміана (каплиця за проєктом архітектора Андрія Тона, вартість спорудження – 4 тис. рублів сріблом), усередині якого знаходилася усипальниця самого Кузьми Кузіна, що помер у 1844 році, та членів його родини . Кладовище, у зв’язку з цим, набуло ще двох назв: офіційне – Всехсвятське і народне – Кузинське.

Основний вхід та в’їзд на цвинтар здійснювалися з вул. Кладбищенській (у радянські роки вулиця була перейменована на вул. Прикордонну, 20.09.1936 – на вул. Муранова (прижиттєво!), у період нацистської окупації 1941–1943 років знову стала Кладбищенською, із серпня 1943 по 2016 рік – знову Муранова. раз перейменована на вул. Озерянську у 2016 році, згідно із Законом України від 09.04.2015 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

З часу заснування було всестановим: від дворян – до кріпаків, з частим похованням військовослужбовців, включаючи нижніх чинів. У роки Першої світової війни на цвинтарі ховали померлих військовополонених австро-угорської та німецької армій. У період перебування міста в зоні боїв громадянської та радянсько-української війн (1917–1919 роки) захоронювалися військовослужбовці білої Добровольчої армії, включаючи померлих від ран та хвороб у шпиталях та лазаретах Харкова. У період нацистської окупації міста (жовтень 1941 – серпень 1943 р.) у спеціально виритих уздовж вул. Афанасьєвській ровах регулярно захоронювалися радянські військовополонені з числа тих, хто утримувався і помер у гітлерівському шталазі № 363 на території Холодногірської в’язниці (кілька тисяч осіб). Пошкоджені розривами авіабомб будівлі Всехсвятської церкви та цвинтарної сторожки після звільнення міста не відновлювалися, а були знесені.

Ліквідація цвинтаря (без перенесення поховань) велася з початку 1950-х років, потім була припинена та знову відновлена ​​наприкінці 1950-х з метою створення стадіону «Трудові резерви», з інтенсивним використанням на верхньому та нижньому майданчиках важкої будівельної техніки, виїмкою та вивезенням грунту разом із останками. У 1960–1970-ті роки частина ровів із похованнями радянських військовополонених потрапила під закладку фундаментів нової багатоповерхової житлової забудови. У 2000-х роках стадіон перейшов у власність Харківської педагогічної академії, яка збудувала спортивний зал у нижній частині колишнього цвинтаря. У 2010-х роках територія спорткомплексу перейшла в управління Української інженерно-педагогічної академії.

Галерея

Джерела

Всехсвятское (Кузинское, Холодногорское) православное кладбище в Харькове, Украина — ОРИА\nФото — Тітаренко Михайло