Каплунівські церкви

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Мистецтв, вулиця Манізера
Рік будівництва	1810 рік, 1902-1912 рр.
Рік знищення	1929 рік
Причина руйнації	Будівництво багатоповерхівки
Архітектор	Васильєв Євген Олексійович, Бекетов Олексій Миколайович
Стиль	класицизм і давньоруський

Історія

Важко повірити сьогодні, що на місці сучасної вулиці Мистецтв у першій половині XIX століття був міський Каплунівський цвинтар, а далі за ним йшли ріллі землі державних селян.

Каплунівський цвинтар закрили для поховання у 1822 році, тільки власники сімейних склепів могли ховати на ньому, та й то лише до 1828 року. Цвинтарний храм в ім’я Різдва Богородиці, що називається Каплунівським від храмової ікони в ім’я Каплунівської Божої Матері, відомої як чудотворною і принесеною перемогою під Полтавою в 1709 році, став парафіяльним. Побудований він був у 1810 році за проєктом архітектора Євгена Олексійовича Васильєва. А в 1845 році було прийнято рішення Каплунівський міський цвинтар. Всі дерев’яні пам’ятники були знищені, цегляні розібрані, до 1861 року залишалося не більше 20 надгробків із мармуру та дикого каменю, які знаходилися на огорожі Різдво-Богородичної церкви.

Державні селяни почали забудовувати територію колишнього цвинтаря з 1830-х років, не всі, щоправда, одразу змогли звести тут пристойні будинки через відсутність коштів. Хоча захопили навіть землю, відведену під знову прокладену дорогу, яка ще не має офіційного статусу.

У 1856 році територія колишнього Каплунівського цвинтаря увійшла до міста Харкова, вулиця Велика Німецька була продовжена, нові будівлі біля храму Різдва Пресвятої Богородиці отримали офіційну адресу – Каплунівська площа. Першими домовласниками на Каплунівській площі стали: державні селяни Сергій Микитович Мотузка, Данило Лаврентійович Надточій; цехові Федір Васильович Новіков, Микола та Єгор Івановичі Новікові; міщани Гаврило Дмитрович Меркулов та Дмитро Васильович Хімченко; відставний прапорщик Михайло Олександрович Мельников; унтерофіцер Микола Васильович Таранов.

1894 року прийняте рішення про будівництво нового храму, старий же зносити не стали, а зберегли як архітектурну пам’ятку. Будівництво велося з 1902 до 1912 року за проєктом архітектора Олексія Миколайовича Бекетова у давньоруському стилі. Дзвіниці не було, замість неї п’ять бань над середнім нефом. Всередині ліпнини не було, як у давні часи, були виконані лише розписи.

Церкви та кладовище остаточно знесла радянська влада у 1920-х, побудувавши на цьому місці багатоповерхівку. Зміни торкнулися і самої Каплунівської вулиці: 25 лютого 1928 її перейменували на честь 10-річчя РСЧА в Краснознаменную. У роки окупації 1941-1943 років їй повернулося колишнє ім’я, а 2015 року вона отримала сучасну назву – Мистецтв, а провулку повернули історичну назву. На каплуновському кладовищі був похований перший ректор Харківського університету.

Галерея

Джерела

За матеріалами Андрія Парамонова