Фізико-технічний інститут

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Гуданова, 13
Рік будівництва	1929—1930 роки
Архітектор	П. Сидоров, В. Богомолов
Стиль	конструктивізм
Охоронний статус	Пам’ятка історії місцевого значення №3036-Ха

Історія

З ініціативи академіка Абрама Йоффе у 1928 році у Харкові було засновано Український фізико-технічний інститут (УФТІ). Першочергові завдання, поставлені перед УФТІ, полягали у проведенні досліджень у ядерній фізиці та фізиці твердого тіла.

Головний корпус Українського фізико-технічного інституту побудований у стилі конструктивізм у 1929-1930 роках за проєктом архітекторів П. Сидорова та В. Богомолова.

Протягом 30-х років інститут досяг значних успіхів. 10 жовтня 1932 року в інституті вперше в СРСР розщепили ядро атома. Розщеплення ядра атома літію провели Антон Вальтер, Георгій Латишев, Олександр Лейпунський та Кирило Синельников. Надалі в УФТІ отримали рідкий водень і рідкий гелій, побудували першу установку радіолокації, інститут також є першопроходцем радянської високовакуумної техніки, що розвинулася в промислову вакуумну металургію.

З 1932 до 1937 року в інституті працював Лев Ландау. Тут у ці роки оформилася його наукова школа фізиків-теоретиків і було розпочато роботу над «Курсом теоретичної фізики».

28 квітня 1938 року в Москві Ландау було заарештовано. Звинувачення на його адресу стосувалися роботи в УФТІ. Майбутній нобелівський лауреат провів у в’язниці рівно рік і був звільнений завдяки клопотанням видатних фізиків — Нільса Бора та Петра Капиці — 28 квітня 1939 року. 14 червня 1938 року в Харкові було заарештовано другого директора УФТІ О. Лейпунського, але 7 серпня того ж року звільнено.

22 липня 1938 року було заарештовано першого директора УФТІ І. Обреїмова. 19 листопада 1940 року постановою ВЗГ при НКВС СРСР «за антирадянські висловлювання» засуджено до 8 років ВТТ. За клопотанням академіків С. Вавілова, А. Іоффе, В. Л. Комарова та інших він був звільнений 21 травня 1941 року. В евакуації працював в Інституті фізичної хімії АН УРСР та ДОІ, з 1944 року в Інституті органічної хімії АН СРСР.

У 1937-38 роках під час «Великого терору» 11 співробітників інституту було заарештовано та 5 з них розстріляно (справа УФТІ).

У 1940 році співробітники УФТІ Фрідріх Ланге, Володимир Шпінель і Віктор Маслов подали заявки на винахід ядерної бомби, а також методів напрацювання урану-235: «Про використання урану як вибухової та отруйної речовини», «Спосіб приготування уранової суміші, збагаченої ураном з масовим 235. Багатомірна центрифуга» та «Термоциркуляційна центрифуга». Вперше було запропоновано схему вибуху, що згодом стала прийнятою, з використанням звичайної вибухівки для створення критичної маси з подальшим ініціюванням ланцюгової реакції. Також у промисловості почав застосовуватися відцентровий спосіб поділу ізотопів урану.

1948 року в Харківському державному університеті було створено ядерне відділення, пізніше перетворене на фізико-технічний факультет ХДУ. Одним із найважливіших факторів, що визначили вибір Харкова як місця підготовки фізиків-ядерників для радянського ядерного проєкту, стала близькість ХФТІ. У 1969 році фізико-технічний факультет переїхав до нового корпусу в П’ятихатках, щоб бути ще ближчим до ХФТІ. У другій половині XX століття інститут активно займається ядерною енергетикою СРСР, впроваджує у промисловість нові технології та обладнання.

Галерея

Джерела

Харківський фізико-технічний інститут — Вікіпедія. Фото — Venzz, Kharkivian (Сергій Петров)