Дзеркальний струмінь

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Сумська, Мироносицька площа
Рік будівництва	1947 рік
Архітектор	О. М. Касьянов, В. І. Корж і А. С. Маяк
Стиль	неокласицизм
Охоронний статус	Нема або не вказано

Історія

Фонтан-альтанка «Дзеркальний струмінь» розташований у майже правильному квадраті між вулицями Сумською, Жон Мироносиць, Скрипника та Чернишевською.

Місце, на якому споруджено оригінальний пам’ятник-пам’ятку архітектури, має багату історію. Спершу тут містився цвинтар, через це на цьому місці звели дерев’яний храм — Мироносницьку церкву, перша згадка про яку датується 1701 роком.

У 1781—1783 на місці дерев’яної церкви було збудовано кам’яну. 1792 року в зв’язку з розростанням житлових міських кварталів цвинтар на території храму скасували, тут утворилася Мироносицька площа. У 1813—19 роки церкву значно перебудували й розширили, пізніше протягом XIX століття вона ще не раз перебудовувалась і розширялась.

У 1909—1911 до церкви прибудували дзвіницю, що за розміром була другою в місті після дзвіниці Успенського собору.

Мироносицьку церкву було знесено 11 березня 1930 року. Радянська влада планувала на її місці звести будівлю «Театру масового музичного дійства», в якому б суміщались цирк, театр і кінотеатр, але після перенесення столиці УРСР до Києва початкові плани лишились нереалізованими. Відтак, на місці новоутвореної пустки в 1930-ті роки було влаштовано тролейбусний парк просто неба.

За однією з версій, що ґрунтується на спогадах колишніх партійних співробіників Харківського обкому партії, історія спорудження фонтану-альтанки пов’язана з тим, що наприкінці 1940-х до Харкова приїхав тодішній перший секретар ЦК Компартії УРСР Микита Хрущов. Начебто, він визирнув у вікно з кабінету начальника Харківського обкому партії Віктора Чураєва (будівля обкому в ті часи містилася за адресою вул. Мироносицька, 1). Тролейбусний парк, вочевидь, справив на нього не найкраще враження, і майбутній керівник СРСР висловив керівнику харківських комуністів невдоволення побаченим з «обкомівського» вікна. У результаті цієї розмови «на підвищених тонах» стало рішення харківської партійної влади розбити на цьому місці сквер з фонтаном.

Там, де був розташований тролейбусний парк, методом загальногромадського народного будування в 1946—47 роках було закладено сквер «Перемоги» з басейном і фонтаном-альтанкою, що майже відразу отримала народну назву «Дзеркальний струмінь». Загальне планування скверу і фонтану було розроблено архітекторами О. М. Касьяновим, В. І. Коржом і А. С. Маяк.

Поруч з фонтаном-альтанкою було зведено басейн, який спершу обнесли простим цегляним парканом, а в 1970-ті його замінили на гранітний.

1958 року на честь святкування 40-річчя Ленінського комсомолу на території скверу було відкрито алею комсомольців-героїв, яка була демонтована у роки Незалежності.

Улітку 2007 року до 60-ліття Дзеркального струменю було здійснено його реконструкцію. 7 серпня запрацював оновлений фонтан, під час реконструкції якого встановили 137 форсунок, 2 установки штучного туману і 135 прожекторів. Чашу фонтану, що вміщує 350 тонн води, облицювали плиткою, стінки — мармуром.

В глибині скверу біля будинку по вул. Чернишевській у вересні 2013 року розпочалося будівництво нової дев’ятибанної Мироносицької церкви. Йому передувала серія протестів місцевих мешканців проти будівництва. Відкриття храму відбулося 22 серпня 2015 року. Чи вцілів під час будівництва фундамент старої церкви кінця XVIII століття — невідомо.

Галерея

Химерний маскарон на замковому камені Стара Мироносицька церква (до 1911 року) Могила колишнього харківського міського голови С. К. Костюріна на Мироносицькому цвинтарі, 1928 рік, Стефан Таранушенко Мироносицька площа, кладовище та церква, початок ХХ століття Вже перебудована Мироносицька церква (1910-ті)

Джерела

Дзеркальний струмінь — Вікіпедія. Фото — Тітаренко Михайло, Da belkin, Олександр Кузубов