Будинок священника Івана Миколайовича Гончаревського
| Характеристика | Опис |
|---|---|
| Адреса | вулиця Мироносицька, 53 |
| Рік будівництва | 190? рік, надб. 1920-ті |
| Архітектор | Невідомий |
| Стиль | еклектика |
| Охоронний статус | Нема або не вказано |
| Автентичні двері | Ні |
Історія
З кінця ХІХ століття це дворове місце належало священнику Івану (Іоанну) Миколайовичу Гончаревському. На початку ХХ століття він проживав на вулиці Конторській, а у 1905-6 році вирішує побудувати на своїй ділянці на вулиці Мироносицькій двоповерховий будинок, в якому він жив до 1919 року, коли емігрував у Крим.
Будівля з фасадами на вулиці Мироносицьку і Ярослава Мудрого виконано в еклектичному стилі з елементами неокласицизму. Перший поверх рустовано, деталі частково втрачено через прибудову кафе. Другий поверх прикрашено колонами на кронштейнах, фронтонами й наличниками.
У 1920-х роках будівля була націоналізована й надбудована на 1 поверх. Фронтони, що були на даху, частково вціліли. Їх разом з частиною карниза розібрали під час реставрації у 2010-х роках.
Іван (Іоанн) Миколайович Гончаревський народився 4 січня 1861 року в сім’ї священника. 1886 року закінчив духовну академію, після чого був призначений викладачем Куп’янського духовного училища. У 1898-1904 роках він викладав у 4 Харківській чоловічій духовній гімназії та Харківській духовній семінарії. 1895 року став священником й ключником у Кафедральному Успенському соборі в Харкові. З 1903 р. кандидат Київської Духовної академії, член єпархіального піклування та повітового відділення єпархіальної училищної ради.
У жовтні 1911 року, після смерті о. Стефана Любицького, архієпископом Арсенієм призначено настоятелем у Харківському кафедральному соборі. У 1914-му році, крім виконання обов’язків настоятеля собору, був членом консисторії та керівником у справах піклування. Він був протоієреєм у Духовній консисторії на Університетській, 4 й настоятелем при кафедральному соборі. Після захоплення міста більшовиками емігрував до Криму, а у 1920-му до Югославії (держава, що існувала з 1918 до 1992 року на Балканському півострові в Європі). У місті Земун (нині один з районів столиці Сербії Белграда) у 1927 році він помер і похований.
Галерея
Джерела
Фото — Fakel