Будинок купця Івана Єгоровича Ігнатищева

Характеристика	Опис
Адреса	провулок Лопанський, 6
Рік будівництва	1889 рік
Архітектор	Стрижевський Гаврило Якович
Стиль	еклектика
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

Дворове місце у Лопанському провулку купець, власник пиво-медоваренного заводу Іван Єгорович Ігнатищев купив у дружини надвірного радника Ганни Тарасівни Литвинової у 1885 році, чи були там якісь будівлі, сьогодні невідомо. А вже 1886 року Ігнатищев тут відкриває свій перший пивоварний завод, але ділянка була дуже маленькою і розвернутися тут було складно. У 1890-му році новий пивоварний завод Ігнатищева відкриється Катеринославською вулицею, а роком раніше в Лопанському провулку буде розпочато будівництво кам’яного двоповерхового будинку за проєктом архітектора Григорія Яковича Стрижевського.

Будинок виходив на червону лінію лише торцем, мав окремий вхід на перший та другий поверхи. На першому поверсі було лише чотири кімнати, одна з яких зовсім маленька, займала цей поверх контора підприємств Ігнатищева. На другому поверсі було 6 житлових кімнат, там деякий час жила сім’я Ігнатищева.

Був окремий вхід і великий підвал, який використовувався як складське приміщення. До будинку примикав кам’яний льодовик та дерев’яні служби. Льодовик, де були величезні запаси льоду, був необхідний для зберігання пива в підвалах будинку.

У ході спорудження будівель Ігнатищев посварився із сусідкою, дружиною присяжного повіреного Олександрою Іванівною Іларіоновою, яка подавала скарги до міської управи на нібито неправильне ведення будівництва, що загрожує її будинку. Проте скарги не відповідали реальності, і справа з цього приводу не порушувалася.

Пізніше Ігнатищев зніс дерев’яні служби та побудував замість них ще один кам’яний двоповерховий будинок у глибині двору, а нові дерев’яні служби були збудовані вздовж лівої межі ділянки.

У 1918 дворове місце орендувало товариство «Вікторія», яке зайнялося будівництвом заводу з виробництва туалетного мила. Власниками заводу, що будувався, були Йосип Якубович і Зельман Блюмен, які починали з кустарної майстерні.

В 1918 товариство «Вікторія» відкрило нову майстерню, пристосувавши двоповерховий будинок Ігнатищева в глибині двору. Варіння туалетного мила вироблялося з готових матеріалів, жири та олії підігрівалися в котлах, а потім розливались у форми, де відбувалося омилювання, а потім пресування у маленьких формах. Проєктував майстерню технік-механік Г. Сергєєв, а управлінням роботи майстерні відав Ісаак Волинський. Всі дозвільні документи були підписані у грудні 1918 року, проте майстерня розпочала роботу ще у вересні 1918 року та продовжувала роботу до кінця січня 1919 року. Знову майстерня відновила роботу як фабрика «Вікторія» у 1921 році.

Сьогодні ми бачимо колись витончений будиночок у моторошно перебудованому вигляді: жахливі балкони, окремий вхід у підвал з вулиці, зачинені двері першого поверху – все це не фарбує споруду цікавого харківського архітектора Григорія Яковича Стрижевського.

Галерея

Джерела

Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову. Дом Ивана Игнатищева в Лопанском переулке» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Fakel