
Будинок Фрідріха Карловича Альбрехта
Характеристика | Опис |
---|---|
Адреса | вулиця Сумська, 28 |
Рік будівництва | 1840-ві—1850-ті |
Архітектор | Невідомий |
Стиль | класицизм |
Охоронний статус | Нема або не вказано |
Автентичні двері | Ні |
Історія
У першій половині XIX століття вулиця Сумська закінчувалася біля Тараканівського провулка та Мироносицької площі, далі йшли землі Імператорського Харківського університету.
На розі Сумської та нинішньої вулиці Скрипника по парній стороні (сьогодні № 28) було велике дворове місце, де розташовувався одноповерховий дерев’яний будинок та дворові будівлі наразі невстановленого власника. На початку 1840-х років до Харкова прибуває статський радник Фрідріх (Федор) Карлович Альбрехт, призначений на посаду професора медичного факультету до університету. Він завідував кафедрою семіотики, був деканом медичного факультету та одним із засновників Харківського медичного товариства. Походячи з міщан Царства Польського, він закінчив Дерптський університет, служив повітовим лікарем у Юхнові й на момент прибуття до Харкова вже був відзначений орденами св. Анни та св. Станіслава II ступеня та зарахований до дворянства Харківської губернії.
До Харкова Альбрехт привіз двох синів: Сергія та Олександра, тут же вінчався другим шлюбом і від дружини Надії Миколаївни у нього народилося ще двоє дітей: Володимир та Єлизавета. Можливо, дворове місце на Сумській належало саме його дружині чи її батькам. Тут на початку 1850-х років Фрідріх Карлович будує кам’яний двоповерховий будинок на півповерсі, флігель та службові споруди. 1860 року Альбрехт перебудував кам’яний флігель, надалі жодних змін вже не було. Як виглядав цей будинок раніше, дає уявлення фотографія Василя Досєкіна 1864 року.
Будинок був надзвичайно зручний і за місцем розташування, і за внутрішніми обсягами. Тому коли в 1871 році Фрідріх Альбрехт помирає, до його спадкоємців почали надходити численні прохання продати домоволодіння, але його дружина продала будинок лише через 10 років після смерті чоловіка. Купив його приїжджий до Харкова дворянин Вітебської губернії Едуард Людвігович Борткевич, про статок якого тоді містом ходили легенди.
Приїхавши до Харкова як повірений барона Фітінгофа, він досконально вивчив стан сільського господарства та промисловості, недаремно його у місті називали «господарем». Борткевич купив кілька дворових місць у Харкові, збудував фабрику на Конторській, викупив маєток в Артемівці Харківського повіту, де збудував сучасний винокурний та скляний заводи. Едуард Людвігович був лютеранином, а його дружина Софія Казимирівна Ушинська та їхні діти – православними. Після переїзду до будинку на Сумській вони стали парафіянами Мироносицької церкви. Особа Едуарда Борткевича воістину легендарна — участю у громадській діяльності (тільки на схилі років він був вечірнім завсідником Дворянських зборів).
У цьому будинку провів дитячі та юнацькі роки у майбутньому відомий композитор Сергій Едуардович Борткевич (народився у 1877 році, навчався у Харківському музичному училищі в Альберта Бенша, а з 1896 року – у Петербурзькій та Лейпцизькій консерваторіях). Спочатку він був відомий як піаніст — так, 16 лютого 1904 року в магазині Гергарда відбувся його перший концерт у Харкові, — а з прем’єрою в 1913 Першого фортепіанного концерту і як композитор. З початком Першої світової війни Сергій Борткевич повертається до батьківського дому, а 1919 року він емігрує до Константинополя, а потім – до Відня, де й помирає 1952 року.
Сьогодні над будинком нависла загроза знищення! Поки що ні активістам, ні Центру охорони культурної спадщини не вдалося переконати нинішніх власників зберегти цей унікальний для Харкова будинок музичної садибної культури, де звучала авторська музика та народжувалися нові твори. У 2020 році представлено проєкт, що передбачає знесення будівлі та зведення на її місці багатоповерхового офісного центру в псевдоісторичному стилі, що значно спотворює історичний вигляд Сумської вулиці.
Галерея
Похоронна процесія ординаторного професора Імператорського Харківського університету Олексія Костянтиновича Білоусова поруч з Мироносицькою церквою 11 травня 1908 року
Джерела
Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову: улица Сумская, 28» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Тітаренко Михайло