Особняк Марії Федорівни Каймакан

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Григорія Сковороди, 55
Рік будівництва	1882 рік
Архітектор	Можливо, Стрижевський Гаврило Якович
Стиль	неокласицизм
Охоронний статус	Пам’ятка історії місцевого значення №3093-Ха
Автентичні двері	Ні

Історія

Земельну ділянку у міста під № 47 на Великій Німецькій вулиці під забудову в 1881 році купує Марія Федорівна Каймакан. Її чоловік майор (пізніше підполковник) Пилип Іванович Каймакан служив у Харкові начальником відділу в окружному інтендантському управлінні. У 1882 році Марія Каймакан подає прохання про будівництво кам’яного одноповерхового будинку, і у тому ж році проєкт був реалізований. Окрім будинку на дворовому місці будуть збудовані служби, каретний сарай зі стайнею. Старий сад, висаджений ще на початку ХІХ століття дворянами Куликовськими, буде оновлено. Тут треба сказати, що у харківців того часу був просто приголомшливий потяг до закладення власного саду, якщо це дозволяла земельна ділянка, і як це сумно виглядає сьогодні, коли старовинні сади закатані в асфальт заради автомобільної парковки. Нумерація будинку змінюватиметься: спочатку вона буде під №49, пізніше №55.

Сім’я Каймакан володітиме будинком до 1895 року, потім деякий час власницею буде дружина московського міщанина Любов Гаврилівна Гунгер, чий чоловік Федір Карлович Гунгер здійснював у Харкові торгові операції. У 1896 році цей будинок купує Ілля Ілліч Слатін — засновник Харківського музичного училища, у якого гостювали композитори Петро Чайковський та Сергій Рахманінов. Вважається, що він народився у сусідньому місті білгороді курської губернії у 1845 році, але у своїй автобіографії Ілля Ілліч писав, що Харків – його рідне місто, можливо тому, що він тут проживає з дитинства. Батько Іллі Ілліча походив із купців, у Харкові разом із братом він торгував хлібним вином та борошном, і досить успішно. Харківський купець 1-ї гільдії Ілля Слатін незабаром був зарахований до спадкового почесного громадянства, володів великим маєтком у селі Олексіївка Харківського повіту. У цьому ж званні спадкового почесного громадянина (поки на початку XX століття його не зарахували до спадкового дворянства по Харківській губернії) був і його син Ілля Ілліч Слатін, який навчався у харківському пансіоні для хлопчиків Івана Олексійовича Сливицького (будівля розташовувалась на Сумській вулиці та до наших днів не збереглася).

У 1890-х роках його сім’я (дружина Серафима Василівна та діти Ілля, Володимир та Олександр) належали до парафії Різдво-Богородичної (Каплунівської) церкви, яка розташовувалась на протилежному боці вулиці.

У роки радянської влади будинок на Пушкінській вулиці був закріплений довічно за Іллею Іллічем Слатіним, у якому він і помер у 1931 році. У 1989 році на будинку була встановлена меморіальна дошка, яка сьогодні вважається викраденою.

Галерея

Джерела

Андрій Парамонов «Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Дім Марії Каймакан на Пушкінській вулиці» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Fakel, Vladimir Khalev