Пансіон для хлопчиків надвірного радника Івана Шульця

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Конторська, 8
Рік будівництва	Середина ХІХ століття, рек. 1760-ті.
Архітектор	Невідомий
Стиль	еклектика
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

Будівля одного з перших пансіонів для хлопчиків, яку заснував Іван Петрович Шульц. Особистість цієї людини зберігає більше переказів та вигадок, ніж справжньої історії. Прибуття його до Харкова пов’язують з ім’ям комерції радника Кузьми Кузіна, у якого Іван Шульц (німець за походженням) був камердинером. Побачивши успіхи своїх дітей у навчанні, Кузін запропонував йому заснувати приватний пансіон, і не лише склав протекцію перед начальством, а й купив у Зимницького дворове місце на Великій Різдвяній вулиці (так називалася тоді Конторська). Двоповерховий кам’яний будинок Зимницьких був перебудований під навчальні класи та кімнати для вихованців, а для інших потреб було зведено два кам’яні флігелі.

Шульц був чоловік високого зросту, худий, з жовтим обличчям, дратівливий, суворий на вигляд, з сивими бровами, що нависали на очі, і з дуже поганою думкою про своїх пансіонерів. «Die russishe Kinder das ist etwas unmögliches? Darum sie sind alle dummköpfig! - Був його звичайний відгук про дітей. Викладав він чистописання, німецьку та французьку мови. У Харкові Івана Шульця називали «Німцем», відповідно, і навчальний заклад був більш відомий як «Пансіон Німця». Навчання у ньому коштувало понад 500 рублів на рік і було доступне багатим поміщикам та купцям. У пансіоні хлопчики з Харкова мешкали з понеділка по п’ятницю, а з ранку суботи їх відпускали до батьків, але лише за умови гарних відміток. Попри знатність походження, Шульц не раз карав за пустощі та провини батогами, закривав дітей на ніч у сарай. Під сюртуком, біля бокової кишені, у «Німця» був пришитий ґудзик, на якому постійно висів зелений батіг у вигляді собачого бічника. Не було дня, щоб усі класи не мали хоч по одному заняття з його трьох предметів і за кожну помилку у відповідь або за погано написану сторінку він карав батогом при всіх, наганяючи цим на всіх учнів страх. При цьому Шульц любив говорити: «Російський хлопчик тільки батогом і вивчиш! Коли ти виростаєш великим, ти прийдеш до мене і спитаєш: де рука, що мене била? Я її поцілую…».

Після закриття пансіону надвірний радник Іван Петрович Шульц перебудував будинок для квартир чиновників. А коли «Німець» помер у другій половині 1870-х років, маєтком володіла його дочка, вдова титулярного радника Ганна Рукавишнікова. На жаль, будівля не входить до переліку пам’яток архітектури, а також закрита від очей харківців іншими будівлями на Конторській.

Галерея

Джерела

Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову. Дом Ивана Шульца по Конторской улице» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Константин Чегринский/KHARKIV Today