Фабрика Ф.І. Муравйова

Характеристика	Опис
Адреса	узвіз Скрипниківський, 15
Рік будівництва	II половина ХІХ століття
Архітектор	Невідомий
Стиль	еклектика
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

Кондитерський світ Харкова другої половини ХІХ століття був насиченим та яскравим. На слуху були фабрики та кондитерські Кромського, Жоржа Бормана, Поки, Буша, Жукова, Полуєхтова, Романенка, Соломенцева, Акжитова. До цього ж списку найвдаліших і найпримітніших слід віднести фабрики, магазини та булочні харківського купця Іларіона Муравйова. У 1880-ті роки майно батька розділили його сини Юхим та Федір. Юхиму дістався кондитерський заклад на Катеринославській вулиці, а Федору – булочна та кондитерська у Скрипницькому провулку (нині Скрипниківський узвіз).

Кожен із братів йшов своїм шляхом у розвитку бізнесу, «Мурав’ївський хліб» був візитною карткою братів: якщо вони й допускали вільності у приготуванні кондитерських виробів, то хліб був завжди найвищої якості. Існувала у Муравйових ще одна традиція, яка збереглася навіть у важкі часи – щодня вони роздавали певну кількість буханців бідним.

На щастя, фабрика Федора Іларіоновича Муравйова збереглася донині за адресою пров. Воробйова, 15 – ріг з узвіз Скрипниківський, 3 і може дати деяке уявлення про те, яким чином було влаштовано. Вже 1890 року на цьому дворовому місці були кондитерське, мармеладне, булочне та макаронне виробництва. Двір, звичайно, був не дуже зручним: похилий, зате великий, з можливістю розмістити всі потрібні будівлі. Парова хлібопекарня, відкрита в 1893 році, розташовувалась у глибині, на кордоні з сусідньою ділянкою, у змішаному двоповерховому будинку. Тут працювали 10 осіб, щодня випікаючи житній та пшеничний хліб, а також французькі булки. На першому поверсі цього ж будинку розташовувався макаронний заклад, де п’ять робітників готували макарони та вермішель. Поруч із цим будинком було житлове приміщення для співробітників та кухня. Мармеладний заклад розташовувалося серед горищ і галерей кількох будинків, працювало сезонно – певне, залежно від наявності сировини.

У вцілілому двоповерховому кам’яному будинку на Скрипниківському узвозі знаходився цукерковий заклад, усередині, у великій залі, було вогнище і піч, тут панував дух есенцій і фарб, які застосовували для приготування льодяників.

Двоповерховий змішаний будинок по Куликівській, 3 був збудований колишнім власником, колезьким секретарем Василем Лабінським у 1840-ті роки. Муравйові у частині першого поверху, що виходить фасадом на вулицю Куликівську, розмістили булочну. Продажами продукції фабрики тут, а також у магазині на Рибній вулиці завідувала дружина Федора – Марія Опанасівна. Під її ж піклуванням були рознощики, яких вона ретельно відбирала і змушувала часто міняти одяг. Крім того, вона особисто перевіряла лотки із товаром перед виходом. Неприємності в кондитерській Муравйова сталися зовсім з іншої причини: відразу кілька сімей Куликівською вулицею отруїлися малиновим желе, в якому було виявлено речовину фуксин (один з перших синтетичних барвників для тканин). Фабрику перебудували в 1894–1895 роки, фактично вона стала сучасною та презентабельною – тоді тут почали виробляти желе на 6 персон у бляшанках: грушеве, полуничне, апельсинове, ананасове, суничне та мигдальне.

Федір Іларіонович Муравйов помер ще до революції, між 1910 та 1915 роками. Дружина сама не справлялася з усією фабрикою і продала її, залишивши лише кондитерський заклад та булочну.

Галерея

Джерела

Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову: фабрика Федора Муравьева на Куликовской улице» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Fakel