
Майстерня Ернеста Мельгозе
Характеристика | Опис |
---|---|
Адреса | вулиця Юлія Чигирина, 3 |
Рік будівництва | ІІ половина ХІХ століття |
Архітектор | Невідомий |
Стиль | еклектика |
Охоронний статус | Нема або не вказано |
Автентичні двері | Ні |
Історія
У 1878 році почалися випробування нової конструкції плуга Ернеста Мельгозе. Він був простим, дешевшим та зручнішим. Мельгозе орендував дворове місце з кам’яними спорудами у вдови купця Кароліни Карп. У 1874 році він відкрив тут майстерню й склад.
Збереглася не тільки основна будівля на Дворянській вулиці (нині Чигирина), а й будинки та флігелі у дворі, які дожили до нашого часу майже у первісному вигляді. Лише було знесено дерев’яний сарай і надбудовано одну з будівель на 1 поверх.
У 1878 році в селі Безтурботне дворян Булацелей відбулися випробування плуга Мельгозе. Його плуг зміг зорати тверду, необроблену вже 10 років землю. Після цього у Мельгозе стало набагато більше замовлень, і у 1880 році він купує землю на Кінній вулиці (нині Богдана Хмельницького) для побудови фабрики.
У 1881 році після переїзду конструктора, Кароліна Карп продала це дворове місце Абраму Капону для розташування тут тютюнової фабрики. У 1910 році завод Мельгозе виробляв продукції на 500 000 рублів. Він розширився і вийшов на ринок за межі Харкова. У 1909 році Мельгозе помер, заводом володіли його дружина Луїза Яківна і його син-винахідник Володимир Ернестович Мельгозе.
З початком Першої світової війни Володимира вислали в Уфу. Йому заборонили повертатися навіть попри прохання матері та його важливість на заводі. У часи війни завод виготовляв колеса, бомби, втулки та інші приладдя на потреби царської армії. Після революції його приєднано до заводу Серп і Молот, основною частиною якого був завод Гельферіх-Саде.
Галерея
Джерела
За матеріалами Андрія Парамонова (otkudarodom.ua). Фото — Fakel, Андрій Парамонов