
Новотроїцький Єдиновірний храм
Характеристика | Опис |
---|---|
Адреса | вулиця Катеринська, 67 |
Рік будівництва | 1891 — 1911 рік, рек. 1929 і 1950-ті |
Архітектор | Нємкін Володимир Християнович |
Стиль | класицизм (первісно) |
Охоронний статус | Нема або не вказано |
Автентичні двері | Ні |
Історія
У 2006 році співробітники приватної друкарні оновлювали стіни в чотириповерховій будівлі, що орендується, на вулиці Карташевській № 18. Будівля була дореволюційної споруди, перебудована за радянських часів. Робітники при фарбуванні стін виявили розписи явно церковного характеру. До перебудови будівлі тут розташовувалася Троїцька єдиновірна церква.
Єдиновірцями називали старообрядців, які дотримувалися богослужбового статуту, який існував до реформ патріарха Никона. 1800 року митрополит Платон (Левшин) офіційно заснував Єдиновір’я, допустивши старообрядців до спілкування з православною церквою на підставі єдності у вірі.
На території Слобідської України старообрядців було чимало – у селищах Харківського козачого полку та Чугуївського повіту. Природно, що й у Харкові теж була старообрядницька громада. 1764 року на дворовому місці, що виходить на Воскресенську площу (1917 року – № 10), єдиновірці влаштували таємну каплицю. У 1801 році вона отримала офіційний статус молитовного будинку, а в 1825 році була розширена і перетворена на Троїцьку єдиновірську церкву. У 1877 році передбачалося збудувати новий храм на цьому місці, проте губернське начальство, пославшись на тісноту ділянки, не дало дозволу на роботи. 1910 року дерев’яний храм був обкладений цеглою, до нього прибудували кам’яну дзвіницю.
Ще на початку ХІХ ст. на Москалівці було виділено ділянку для влаштування Єдиновірчого цвинтаря (на межі нинішніх вулиць Катерининської та Карташівської). Тут єдиновірці влаштували цвинтарну каплицю, а коли отримали відмову на будівництво на Воскресенській площі, вирішили звести новий храм при цвинтарі. 16 квітня 1891 року Іван та Михайло Пещерови, Михайло Водоп’янов, Стефан Баканов, Петро Силанов та священник Іоан Коробкін подали прохання про будівництво кам’яної Троїцької єдиновірської церкви за адресою Катерининська вулиця, 67.
Проєкт нового храму підготував єпархіальний архітектор Володимир Християнович Нємкін, проте парафіянам було не потягнути запропоновану масштабну споруду фінансово. У 1892 році Нємкін здешевив проєкт, і в 1894 будівлю було зведено до карниза, на більше грошей не вистачило. Будівництво продовжилося лише 1902 року, коли зібрали суму 20 000 крб. До травня 1903 року храм і дзвіниця були завершені у чорному, покриті залізом, на дзвіниці було встановлено хрест.
Далі будівництво знову зупинилося, єдиновірці просили субсидію у Синоду 20 000 рублів, але їм було відмовлено. На іконостас кошти пожертвував купець 1-ї гільдії Іван Афіногенович Соколов, парафіяни збирали кошти ще кілька років на облаштування церкви. І лише 24 вересня 1909 року храм був готовий до богослужіння, але освятили його як Ново-Троїцьку єдиновірну церкву лише 1911 року. Купець Соколов за заслуги у будівництві храму було обрано церковним старостою.
1929 року Єдиновірний храм закрили для організації в ньому Будинки кінокультури. Пізніше верх бані та дзвіницю церкви знесли, а її нижню частину почали використовувати під кінокопіювальну фабрику. У 1950-х роках будівля була надбудована та реконструйована.
Галерея
Джерела
Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову. Троицкая единоверческая церковь на Москалевке» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Елена Зеленина, Андрій Парамонов, Fakel