Богодільня Попової у колишній садибі

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Конторська, 15
Рік будівництва	Середина ХІХ століття
Архітектор	Невідомий
Стиль	класицизм
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

Ще з XVIII століття у районі Залопань розпочинається забудована на новій вулиці, яка до 1790 року носила ім’я Безсала. Вона закінчувалася біля фортечних укріплень, що проходили по території Зброярської вулиці. На її початку ще з 1650-х років стояла козацька церква Різдва Богородиці, на честь якої вулиця стала іменуватися Різдвяна.

У 30-х роках XIX століття на вулиці з’явилося кілька невеликих промислових підприємств, серед них шкіряний та горілчаний заводи. При горілчаному заводі розташовувалася контора винних відкупів, у зв’язку з чим вулиця отримала назву Конторська, а Різдвяною вулицею став називатися колишній Різдвяний провулок. Про Конторську можна розповідати днями, якщо не тижнями. У її історії були яскраві й хороші моменти розвитку, але після приходу більшовиків вся Залопань стала занепадати. Особливо це вплинуло на будинок №15.

У середині ХІХ століття за типовим проєктом тут зводять садибний будинок. Невідомо, хто був його першим власником. Як тоді часто бувало, головний фасад був не збоку вулиці, а з боку двору. Тому нині харків’яни й туристи навіть не помічають цю сіру споруду, затьмарену іншими пам’ятками. З боку Конторської на будівлі можна було побачити лише прості наличники й фронтон (зруйнований), а з боку двору — великий балкон з п’ятиколонним портиком. Так само збудовано садибу Альховських на вулиці Благовіщенській, 26.

До 1882 року власницею будинку стає вдова купця Ульяна Григорівна Попова. На початку 1890-х будинок переходить Харківському міському громадському управлінню, у ньому відкривають богодільню Попової.

У 1920-х роках більшовицька влада забирає будинок. Деякий час тут працює комбінат похоронного приладдя. В роки радянської окупації будинок втрачає фронтони, а у дворі було повністю знищено балкон з портиком. З того часу будинок стоїть і руйнується, чекаючи свого останнього дня.

Галерея

Джерела

Фото — з колекції Георгія Нікольського, Fakel