Дім Івана Раппа

Характеристика	Опис
Адреса	провулок Людмили Гурченко, 10
Рік будівництва	1886 рік
Архітектор	Невідомий
Стиль	цегляний
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Так

Історія

Велике дворове місце в глибині Харінського провулка (зараз Людмили Гурченко) належало з початку 1840-х років харківському купцеві 2-ї гільдії Сергію Кіндратовичу Костюріну. Після його смерті 12 серпня 1866 року воно перейшло до його дружини — Олени Іванівні, яка вийшла вдруге заміж за купця Корещенка.

У 1881 році дворове місце Костюріних купує штабс-ротмістр у відставці Іван Кирилович Рапп (1827 року народження). Він походить з потомствених дворян Орловської губернії, а родоначальник — до баронського роду фон дер Рапп, що отримав ім’я від замку в Вестфалії, побудованого в 1183 році. Іван Кирилович, мабуть, повертався на службу, оскільки пізніше ми його бачимо в чині підполковника. До речі, його рідний брат — Євген Кирилович Рапп, офіцер-артилерист, писав оповідання та публіцистичні нариси.

Дворове місце в Харінському провулку в 700 сажнів було забудоване мало, при Костюріних тут був збудований кам’яний двоповерховий будинок (сьогодні під № 8 у провулку Л. Гурченко), де, власне, і жили власники, спочатку Костюрін, потім Рапп. Дерев’яний флігель в глибині двору і дерев’яний будинок на кам’яному напівповерсі, мабуть, були побудовані ще до Костюріних, і чудово, що збереглися до наших днів. Крім цих, були ще службові будівлі як кам’яні, так і дерев’яні: стайня, каретний сарай, льох, льодовик, кухня, але до кінця XIX століття все це було перебудовано під звичайні сараї.

Місце розташування садиби Раппів було надзвичайно вигідним: все-таки центральна частина міста, примикала до саду Комерційного клубу. Тому власник в 1886 році збудував новий кам’яний двоповерховий будинок на підвальному напівповерсі з 21 кімнатою, які були розбиті на 5 квартир. Будинок повністю здавався в оренду під житло і приносив понад 2500 рублів доходу в рік.

Після смерті Івана Раппа домоволодіння перейшло у спадок його другій дружині Раїсі (за православним хрещенням отримала ім’я Ірина) Андріївні Рапп (1835 р.н.) і їх дітям: Андрію (1868 року народження), Євгену (1871 року народження), Віктору (1876 року народження) і Раїсі. Діти не жили у цьому домоволодінні, старший син Андрій віддалився від сім’ї після смерті батька через політичні погляди своїх молодших братів. Дочка Раїса здобула медичну освіту, працювала лікарем і жила з чоловіком, штабскапітаном Сергієм Миколайовичем Милькевичем.

Євген Рапп закінчив Імператорський Харківський університет і мав велику практику присяжного повіреного, одружився з Євгенією Юдифівною Трушевою і слідом за дружиною приєднався до російської соціал-демократичної партії (РСДРП). Обидва були під наглядом поліції й Охоронного відділення, були під арештом як активні члени Харківського комітету РСДРП. Пізніше Євген Рапп перейшов до партії соціалістів-революціонерів і при Керенському був комісаром військового міністра у Франції.

Не менш відомий як революціонер і молодший син Віктор Рапп, який закінчив харківське реальне училище, одружився з сестрою Євгенії Трушевої Лідії Юдифівні, пізніше вона його покине і вийде заміж за філософа Миколу Бердяєва.

Молодший Рапп служив ревізором в Харківській контрольній палаті, в 1900 році заснував видавництво книг для народу «Книговидання В. І. Рапп і В. І. Потапов». Крім цього, Віктор Іванович був з 1900 року членом правління Харківської громадської бібліотеки, перебуваючи ним з перервами до 1918 року.

Сім’я Раппів постійно відчувала нестачу грошей, так що домоволодіння у Харінському провулку знаходилося в заставі, а в 1917 році Раїса Андріївна Рапп продала його полтавському 1-ї гільдії купцю Шавелю Хаімовичу-Лейбовичу (він же Савелій, Саул Якимович) Чудновському. У 1920 році будівлю націоналізували, і зараз домоволодіння розділене між №№ 8 і 10 у провулку Людмили Гурченко.

Галерея

Джерела

Андрій Парамонов «Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Будинок Івана Раппа в Харінському провулку» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Андрій Парамонов, Fakel