Будинок купця Костянтина Уткіна.

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Різвяна, 15
Рік будівництва	1911 рік
Архітектор	Невідомий
Стиль	неокласицизм
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

Першим відомим власником дворового місця на розі Благовіщенської та Різдвяної вулиць слід вважати харківського купця Івана Григоровича Ламехова. Тут у своїх крамницях він торгував панським крамом, а після його смерті в 1875 році воно дісталося його синам Віктору і Павлу. Оскільки у братів було досить і інших дворових місць, то після розділу будинок на Благовіщенській № 2 дістався молодшому брату Павлу.

У 1900 році майно харківського тимчасового купця Павла Івановича Ламехова продавалося за борги тимчасовою адміністрацією, садибу на розі Благовіщенської і Різдвяної вулиць купив 5 грудня 1900 року харківський купець 1-ї гільдії Костянтин Петрович Уткін всього лише за 33000 карбованців, оскільки будівлі, які там розташовувалися, в основному торгові приміщення, були старими та підлягали знесенню.

Костянтин Уткін прибув до Харкова з московської губернії в кінці 1830-х років і служив в торговій фірмі свого діда, а після його смерті очолив її. Дідову бакалійну торгівлю і миловарне виробництво він розширив коштом паперових товарів, обирався в гласні міської думи, брав участь в різного роду місцевих комітетах і товариствах.

Жив Уткін неподалік від купленої у Ламехова ділянки, у власному будинку на Благовіщенській вулиці № 8, належав до парафії Благовіщенської церкви та 5 квітня 1885 був обраний церковним старостою. Коли ж будувався новий кафедральний Благовіщенський собор, то він вклав в його будівництво 23000 рублів сріблом власних грошей. У 1901 році він пожертвував землю на Лисій горі для побудови церкви в ім’я ікони Казанської Божої Матері й вніс перший внесок — 3000 рублів, а в наступні роки вносив до 20 тисяч рублів.

Різдвяна вулиця на початку XX століття стала центральною з мануфактурної торгівлі й кожен будинок, кожне дворове місце стали продавати за шалені гроші — 300 рублів за квадратний сажень. Не було винятком і дворове місце на розі Благовіщенської й Різдвяної вулиць, яке до 1910 року оцінювали вже в 151 200 рублів. З огляду на таку особливість цього місця, Уткін побудував тут будинок, який зайняв практично все дворове місце.

Капітальна триповерхова будівля на кам’яному напівповерсі була побудована ретельно і ґрунтовно, з міцним фундаментом, рубленими й кам’яними стінами, дощатими перегородками з кращого дерева, обклеєна шпалерами, з паркетними підлогами в більшості кімнат, а в окремих випадках плиткою заводу Бергенгейма. Двері й вікна були відмінної теслярської роботи. У будинку було центральне опалення, яке доповнювали голландські плити (для весняного та літнього періоду), водопровід і ватерклозети. Підвальний поверх з центральною частиною на кам’яних стовпах займав всю площу дворового місця.

Квадратний будинок з довгим коридором уздовж кожної сторони цілком міг би бути готелем, але верхні два його поверхи (по 25 кімнат на кожному) орендувало за 12000 рублів Управління південних залізниць, воно ж оплачувало опалення всієї будівлі. Перший поверх займали крамниці Терещенка, Ліфшиця, Трахтенберга, Желтова, Асєєва з орендою 13900 рублів в рік. Тож, будівля приносила власнику 26100 рублів доходу в рік, а зі сплатою повинностей він отримував 18480 рублів щорічно. Крім того, різним особам здавалися тимчасово підвальні приміщення для складу товарів, від яких власник отримував дохід не менше 1800 рублів в рік. Вартість самого будинку до 1910 року доходила до 320 тисяч рублів.

Окремо можна зупинитися на магазинах та їх власниках. Кожен з них мав не тільки окремий вхід, але один або три розчини, які відкривалися для зручності відвідувачів у літню або теплу пору року. Дантист Лейб Абрамович Лівшиць орендував на першому поверсі площу для торгівлі готовим платтям і мануфактурним товаром і платив по 2000 рублів щорічно. Великий магазин «Брати Желтови» з підвалом орендували селяни Семен Іванович і Іван Миколайович Желтови, вони торгували сукном і мануфактурою і платили 1100 рублів в рік. Харківський купець 1-ї гільдії Мотья-Лейві Іцкович Трахтенберг орендував найменший магазин з підвалом у будинку Уткіна для торгівлі мануфактурою за 2400 рублів в рік. Акціонерне товариство Глушківської мануфактури спадкоємців Миколи Семеновича Терещенка орендувало магазин для торгівлі сукном і мануфактурою з боку Благовіщенської вулиці за 2800 рублів в рік. З боку Різдвяної вулиці великий магазин з підвалом і прилавками для торгівлі мануфактурою орендував син оберофіцера Борис Васильович Жуков для свого довірителя, спадкового почесного громадянина Олександра Васильовича Асєєва за 2800 рублів в рік.

Попри непогану прибутковість домоволодіння, Костянтин Уткін змушений був закласти будівлю в Харківський земельний банк, просячи навесні 1911 року позику в 117 тисяч рублів. А 12 вересня 1911 року після тяжкої й тривалої хвороби (рак шлунка) на 74 році життя Костянтин Петрович Уткін помер, трохи не доживши до освячення Казанського храму на Лисій горі, у будівництві якого брав стільки участі.

Дворове місце на розі Благовіщенської й Різдвяної вулиць перейшло у спадок до дочки, вдови колезького радника Матрони Костянтинівни Жасминової. З огляду на те, що воно було закладене в банку, вона в 1913 році вирішила продати його за номінальною ціною 144 тисячі рублів, щоб з боргом банку розрахуватися. Однак продаж відбувся тільки 29 квітня 1916 року, купили його новооскольські купці Сергій та Іван Давидовичі Найденки за цю ж суму, відтак, нічого не отримавши понад зобов’язань перед Земельним банком, якому вона була винна 136 тисяч рублів, а з урахуванням повинностей якраз виходила сума продажу. У 1920-х будівля націоналізована радянською владою.

Галерея

Джерела

Андрій Парамонов «Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Будинок купця Костянтина Уткіна на Благовіщенській вулиці» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Андрій Парамонов, Fakel, SergeyUA