Завод купця Карла Августовича Трепке

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Чорноглазівська, 21/23
Рік будівництва	1868 рік
Архітектор	Невідомий
Стиль	еклектика, промисловий
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

Вулиця Чорноглазовська — одна з найстаріших вулиць Харкова, що отримала назву в 1804 році від прізвища Олександра Чорноглазова, який, бувши голландським підданим і перебуваючи в Туреччині, допоміг російській армії викрутитися в невдалому Прутському поході 1711 року — очевидно, підкупивши якогось туре. За це він отримав місце валківського сотника, потім – полкового судді у Харкові. Окрім регалій нагородою стали маєтки, дворовими місцями володіли на цій вулиці його діти та онуки.

У самому низу Чорноглазовської, на перетині з вулицею Шевченка, є велике дворове місце, яке з 1860 року належало Харківському купцю 2-ї гільдії прусського походження Карлу Августовичу Трепке. Сьогодні у нас більше говорять і пишуть про Гельферіха, фон Дітмара, навіть про Мельгоза, забуваючи, що завод Трепке на Чорноглазовській був прямим конкурентом Гельферіха аж до смерті засновника. Крім того, ми фактично не маємо пам’яток історії чи архітектури – заводів, а завод Трепке ще зберіг у собі хоча б частину історичних будівель, що будувалися за першого власника.

Спочатку Карл Трепке відкрив на Чорноглазовській фабрику землеробських машин та знарядь. 1868 року це була кам’яна одноповерхова будівля з фасадом на вулицю Садово-Куликівську (на ту її частину, яка пізніше стала Губернаторською). Поруч розташовувалися сараї, навіси та два будинки для робітників. Всі проєкти будівель виконував для Трепке архітектор Андреа-Моріц Томсон.

Крім виробництва землеробських машин, Трепке був агентом парових машин різних типів, поставляючи їх не просто так, а пропонуючи з 1882 землевласникам і купцям повне облаштування будь-якого типу фабрики або заводу. Звісно, ​​складники були європейські та американські. Як справжній господар, Трепке жив по суті на заводі – в будинку на іншій стороні Чорноглазівської, що дозволяло завжди бути в курсі того, що відбувається.

Вже 1890 року підприємство Карла Трепке значно розширилося. Тепер він мав механічний, чавунно-ливарний завод і фабрику землеробських машин і знарядь. Тут виробляли виливок чавуну та міді, виготовляли складні молотильні машини, приймали замовлення на різні штучні вироби. Крім того, під керівництвом Трепке виготовляли молотарки, сівалки, віялки, млинові постовки, крупообдирні автоматичні верстати (включаючи ті, що виробляли рис), крупорушки. Більшість будівель підприємства було перебудовано, у центрі зросла двоповерхова будівля заводоуправління з мансардою та надбудовою для баштового годинника, п’ять заводських труб диміли день у день, покращилися житлові умови професійних робітників. Усередині заводу, на розі Чорноглазівської та Журавлівської вулиць, залишався старий парк, висаджений ще у 1860-ті роки. Але наприкінці 1890-х його вирубали під час розширення заводських будівель. Навколо заводу були влаштовані гарні під’їзні дороги, одним із перших у Харкові Трепке використав на тротуарах асфальтову бруківку.

Проте вже на початку XX століття завод Трепке морально застарів. Карл Трепке помер 20 квітня 1902 року і був похований на лютеранському цвинтарі. У 1913 році його спадкоємці Павло та Володимир Трепке продали завод братам Г. та А. Олексієвим. Зараз же будівлі заводу значно перебудовано, під час нещодавніх реконструкцій знищено частину деталей фасаду історичних будівель.

Галерея

Реклама у «Харківському календарі» (1912 р.) 1915 рік

Джерела

Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову: О заводе Карла Трепке на Черноглазовской улице» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Google Street View, К. Буновский