Садибний Л. Д. Хорвата

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Конторська, 27
Рік будівництва	1830-ті, рек. 1887 р., рек. ХХ століття
Архітектор	Невідомий, реконстр.: Дерковський З.А.
Стиль	класицизм
Охоронний статус	Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7141-Ха
Автентичні двері	Ні

Історія

На розі Конторської та Ярославської вулиць уцілів замучений перебудовами садибний будинок спадкового дворянина, камер’юнкера та титулярного радника Лева Дмитровича Хорвата. Садиба була побудована на початку 1830-х років, коли у Лева Дмитровича з дружиною Ганною Кузьмівною (дочка майора Кузіна) народилися діти – Олександр, Ольга та Дмитро. Це єдиний сьогодні архітектурний об’єкт у Харківській губернії, який є пам’яткою сербського роду Хорватів.

Рід походить від Анастасія Хорвата, який отримав в 1689 році грамоту на дворянську честь від римського імператора Леопольда, а його син Самуїл у 1726 році отримав грамоту на маєток у Трансильванії. Герб у Хорватів був військовий: пелікан з піднятими крилами, що розірвав собі груди, годує кров’ю трьох пташенят. Хорвати служили в Поморошській ландміліції (Угорщина), але після того, як австрійська імператриця Марія Терезія в 1747 році вирішила ліквідувати ландміліцію і передати її землі угорцям, вони вийшли в Російську імперію, потрапивши 10 жовтня 1751 року в Київ, а потім на землі Нової Сербії. Полковник Іван Самойлович Хорват отримав звання генерал-майора, а його син Дмитро став бригадиром, а з переходом до цивільної служби отримав звання дійсного статського радника.Рід Хорватів був записаний у IV частину родоводої книги спадкових почесних дворян Слобідсько-Української губернії з 1797 року. Але ще до цієї події вони володіли маєтками у Харкові та Харківському намісництві, найзначнішим із них був Старий Салтов, де Дмитро Іванович Хорват побудував палац та кам’яну Вознесенську церкву. Тут у 1809 році і народився його син Лев.

У Харкові Дмитро Хорват мав значні ділянки землі, на північній околиці міста в його власності була губернська лікарня. А на Різдвяній вулиці (так раніше називалася Конторська) вони мали майже три десятини землі з виходом до річки. Більшість цієї садиби було продано місту для нової губернської лікарні. Дворове місце на розі з Ярославською вулицею залишилося за Хорватами. Спочатку тут стояв одноповерховий кам’яний будинок у 14 кімнат (9 житлових, 5 комор, сіни та коридор), його фасад довжиною 33 метри з боку Конторської прикрашав шестиколонний портик. Усередині будинку було пічне опалення із семи печей, на двох – зелена кахельна плитка. У глибині ділянки розташовувалися служби з лазнею, кухнею, коморами, льохом, кімнатами прислуги, каретним сараєм та стайнею. Ще один флігель був у лівому кутку двору, його займали музиканти. У центрі величезного саду стояла шестигранна крита дерев’яна альтанка.

Новий двоповерховий будинок будувався на порожньому місці, його доповнювали кам’яні служби. Старий будинок розібрали за ветхістю, сад і альтанку довелося прибрати, оскільки тут збудували кам’яні комори для зберігання зерна та фуражу. Біля виходу до річки були зведені кам’яні оранжереї, в яких цілий рік вирощували овочі для господарського столу, а на продаж – квіти, здебільшого – троянди.

Після смерті Лева Хорвата та його дружини Ганни спадкоємці продали родовий маєток у Харкові єврейському купцю Зельману Дерковському, а він перепродав його поручику у відставці Григорію Ященку. Звичайно, садиба була націоналізована, більшу частину будівель за радянських часів знесли, а будинок був понівечений безглуздими прибудовами, немов це хлів, а не пам’ятка архітектури. У 2000-х частково знищено і перебудовано флігель і основну споруду садиби.

Галерея

Джерела

Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову. Дом дворянина Льва Хорвата по Конторской улице» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Валентин Старостін, Тітаренко Михайло, Fakel, Denis Vitchenko, WoxBox