
Прибутковий будинок міщанина Михайла Кокіна
Характеристика | Опис |
---|---|
Адреса | вулиця Москалівська, 2 |
Рік будівництва | 1903 рік |
Архітектор | Дашкевич Митрофан Іродіонович |
Стиль | модерн |
Охоронний статус | Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7231-Ха |
Автентичні двері | Ні |
Історія
Першим власником цього дворового місця був державний селянин Харкова Герасим Герасимович Котляр, короткий час був тимчасовим купцем 2-ї гільдії. Його будинок, збудований ще 1871 року, був дерев’яним. Другим власником, який нам відомий, став з 1881 селянин Василь Васильович Васильєв, він також недовго побув у статусі тимчасового купця 2-ї гільдії. Спроби займатися торгівлею пов’язані з дуже вигідним на той час розташуванням дворового місця.
На початку XX століття у дворового місця з’явився новий власник – міщанин Михайло Олексійович Кокін. Саме він звів триповерхову на підвальному поверсі кам’яницю за проєктом міського архітектора Михайла Іродіоновича Дашкевича. Фасад будинку виконаний у стилі модерн, його прикрашають великі маскарони, ліпнина, на фронтоні зображені жінки з вінками, що наче летять, між ними чайка, що вже втратила свою форму від «реставрацій», і овальне вікно. Цей прибутковий будинок оцінювався у 27000 рублів, він став дуже привабливим для проживання забезпечених містян.
У 1910-х роках тут проживав спадковий дворянин, письменник і журналіст, дослідник, діяч земства Лев Васильович Ілляшевич. Він народився 1845 року в сім’ї флотського капітан-лейтенанта. Після закінчення Морського кадетського корпусу він служив на різних судах, та був у Адміралтействі. У 1878 році він вийшов у відставку та оселився у маєтку своєї матері у Зміївському повіті. Зайнявшись сільським господарством, він досяг успіхів у вирощуванні елітного насіння і розведенні овець.
З 1880 року Ілляшевич видавав сільськогосподарську газету «Посіви» і став піклувальником сільськогосподарської школи. Він також написав книгу «Зміївський повіт. Побіжний нарис», де описав історію та побут регіону. У 1883-1886 роках він був ватажком дворянства Зміївського повіту та видав книгу «Короткий нарис історії Харківського дворянства».
За сприяння друзів він стає керівником харківського відділення Державного дворянського земельного банку. У 1889 році за розтрату коштів він був засуджений на 10 років заслання до Сибіру. Після повернення до Харкова на початку XX століття Ілляшевич одружився вдруге на Марії Миколаївні Філімоновій і прожив до своєї смерті у 1914 році в будинку на Москалівській, 2.
Галерея
Джерела
Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову с Андреем Парамоновым. Дом, в котором жил Лев Илляшевич» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Fakel, V.Petrovich, Denis Vitchenko