Громадський будинок державних селян

Характеристика	Опис
Адреса	проспект Героїв Харкова, 30
Рік будівництва	1830-ті роки
Архітектор	Невідомий
Стиль	класицизм
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

На виїзді з Харкова великою московською дорогою, за річкою Харків, у XVIII столітті розташовувалися ворота з кам’яними караульнями, редути та вал. На плані міста 1787 року ми ще бачимо оборонні вали за річкою Харків. Після того, як їх зрівняли, утворилася велика площа, розділена дорогою приблизно дві рівні частини.

На лівій половині ще XVII столітті була побудована дерев’яна Вознесенська церква, а площа навколо неї називалася Сінна, оскільки тут, на Захарківській слободі, торгували фуражем, зерном, худобою, пізніше – Вознесенська. Навпроти Вознесенської розташовувалась Захарківська площа (тут розташовувалися дьогтярні ряди для роздрібної торгівлі), яка увійшла до межі міста за планом 1822 року. З 1832 року площа стала Плац-парадною, тут проходили народні гуляння, а трохи пізніше була названа Михайлівською та Скобелевською, хоча в народі до 1896 року залишалася харківською Сахарою через величезну кількість піску та пилу.

Дворове місце під старою казармою на розі Михайлівської площі та московської вулиці у 1802 році було передано під волосне правління мешканцям Харкова та околиць. Тут збиралися на схід військові обивателі, переведені в 1835 в стан державних селян - бувало, до 4000 чоловіків, адже в ті часи всі рішення приймалися тільки ними. Присутні обговорювали нагальні питання, приймали рішення – чи то вибори до повітових та земських установ, розділ ріллі та нарізка дворових місць, використання вигонів, фінансування будівництва храмів, відкриття шкіл та училищ, обговорення розпоряджень повітового та губернського начальства. У 1830-і роки замість старих будівель було зведено кам’яний одноповерховий будинок на кам’яному півповерсі, збудовано нові стайню, льох, камеру для утримання заарештованих, колодязь, сараї для возів та дров.

Громадський селянський будинок (сьогодні цей будинок на проспекті Героїв Харкова, 30) складався з кількох кімнат. Тут проходили засідання волосного правління, велося листування з повітовим начальством, оплачувались та видавалися патенти на торгівлю. В окремій кімнаті був розміщений архів Харківського волосного правління, а це понад 120 000 справ (найцінніший архів, на жаль, здебільшого втрачено), розташовувався штат виборних десятських і сотських поліціянтів, завдання яких входило супровід заарештованих з-поміж міських жителів, охорона вулиць від пожежі. Тут же на дворовому місці карали селян за вироком волосного правління. Не одну сотню тих, хто провинився, відшмагали різками тут же, на стайні.

Таке ось цікаве місце в історії Харкова зберігає на вигляд нічим не примітний будинок, але скільки людей із селянського звання пройшли через його коридори та кімнати… Тисячі нинішніх нащадків можуть прийти сюди, торкнутися його стін як частини сімейної історії своїх предків, адже державні селяни міста становили найбільший стан.

Галерея

Джерела

Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову. Общественный дом государственных крестьян» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Fakel