
Будинок Володимира Нємкіна
Характеристика | Опис |
---|---|
Адреса | вулиця Богдана Хмельницького, 18 |
Рік будівництва | 1889—1892 рр. |
Архітектор | Нємкін Володимир Християнович |
Стиль | неокласицизм |
Охоронний статус | Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7024-Ха |
Автентичні двері | Ні |
Історія
На колишній Кінній вулиці, яка сьогодні носить ім’я гетьмана Богдана Хмельницького, за №18 затишно влаштувався невеликий двоповерховий будинок. Яким дивом уцілів у цьому районі цей будиночок, зовсім незрозуміло, адже за мірками нинішніх начальників Управління архітектури він не має жодної цінності, таких знищили в Харкові вже десятки. Однак насправді з погляду того, хто цей будинок проєктував, хто ним володів і чия родина тут проживала, він дуже важливий для Харкова.
Адже саме тут мешкав архітектор, який збудував кілька десятків будівель цивільної архітектури, але головне – храми нашого міста, якими ми захоплюємось досі: Озерянську церкву на Холодній Горі та Озерянську церкву у Покровському монастирі. Чимало храмів за його проєктами збереглося на території колишньої Харківської губернії. Його ім’я Володимир Християнович Нємкін.
Він народився 1857 року в родині надвірного радника Християна Івановича Нємкіна, який з 1827 року і до самої смерті 1873 року був викладачем у Харківському інституті шляхетних дівчат. Старший його син Микола був лікарем, а Володимир у 1885 році закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів і того ж року запропонував свою кандидатуру на посаду Харківського єпархіального архітектора. Архієпископ Амвросій довго не роздумував, подивившись альбом проєктів, наданих Нємкіним.
Через рік, 1886 року, Володимира Нємкіна запросили викладати до Харківського технологічного інституту. На той час він був одружений з Аполлінарією Василівною, у цьому шлюбі народилися шестеро дітей. Звичайно, молодий інженер та архітектор подбав про будинок для своєї родини. 1886 року він купує дворове місце харківського купця Василя Антоновича Дурасова на Кінній вулиці, а потім викуповує частину дворового місця у спадкоємців священника Петра Наседкіна.
Свій власний будинок Нємкін збудував у 1888 році. Він проєктував його, виходячи з власних можливостей насамперед фінансових. У ньому не було благ цивілізації, пічне опалення, каналізація та водопровід були відсутні. Фасад будинку прикрашали витончені пілястри та медальйони, ґанок парадного фасаду був кутим. На просторому дворовому місці були збудовані та перебудовані старі будівлі: невеликий флігель, кухня, сараї та стайня. Остання була дуже необхідна, адже Нємкін, бувши єпархіальним архітектором, їздив по всій губернії для огляду споруд.
Ці часті роз’їзди і занапастили Володимира Християновича. Він помер від тяжкої хвороби 16 вересня 1908 року і був похований на Кирило-Мефодіївському цвинтарі.
Сім’я Нємкіних володіла дворовим місцем на Кінній вулиці до 1920 року. Сьогодні значну частину прикрас будинку, який збудував Володимир Нємкін, втрачено: збита частина ліплення, сучасні власники безжально кроять фасад на свій розсуд.
Галерея
Джерела
Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову: Дом архитектора Владимира Немкина на Конной улице» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — WoxBox, Denis Vitchenko, Андрей Кравчук, Fakel