Садибний будинок дворянки Варвари Рашке

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Світязька, 1
Рік будівництва	Кінець ХІХ століття
Архітектор	Невідомий
Стиль	цегляний
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

В середині ХІХ століття колишній хутір Черняківський отримав нову назву, яка відома харківцям і нині — Рашкіна дача. Вона розташована поруч з впадінням Немишлі у річку Харків, на її правому березі.

У другій половині XVIII століття ці землі належали титулярному радникові Максиму Трохимовичу Горленському. Він був писарем при харківській ратуші, а пізніше полковим осавулом. 1767 року очолив Харківське комісарство, з-під його пера вийшов Хроно-географічний опис міста Харкова, в якому він вписав засновником міста Івана Каркача, створивши плутанину із мітичним засновником Харкова на декілька століть. Там же він описав перший герб міста з луком і стрілою.

На 186 десятинах землі хутора Черняковського проживало до 100 кріпаків. Тут займалися хліборобством, скотарством, риболовлею, рукоділлям, пряли льон. На березі збудовано борошняний млин.

У першій половині ХІХ століття землі належали різним власникам, серед них був штабсротмістр Іван Федорович Рашке, який заснував тут власний хутір Рашке з садибою. Пізніше він перейшов його дружині Єлизаветі Олександрівні, а потім дочці Варварі Іванівні Рашке. До 1880 року межі міста вже впритул наблизилися до хутора, проходила і дорога на Тюрину Дачу. Через Немишлю було перекинуто чотири мости, які постійно зносило повенями. Варвара Рашке пропонувала влаштувати міцний міст за власні кошти та стягувати гроші за прохід та проїзд. Але зрозумівши, що шанців на дозвіл мало, передала землі для облаштування мосту місту. А потім почала продавати землю на території хутора під приватну забудову. Остаточно 600 квадратних сажнів Рашке перейшли місту по 1 рублю за саж. тільки у липні 1895 року.

Варвара Іванівна Рашке наприкінці XIX століття стала дружиною дворянина Миколи Мойсейовича Рудинського, він і став до 1909 року спадкоємцем земельної дачі, що належала їй. Більшість земель, які не були продані під забудову, здавалися під городи, парники та теплиці. Орендарями найчастіше були болгари, які влаштовували тут баштани. На території колишньої дачі зберігся садибний будинок Варвари Іванівни Рашке, побудований наприкінці ХІХ століття.

Галерея

Джерела

За матеріалами Андрія Парамонова (otkudarodom.ua). Фото — Андрей Кравчук, Fakel