
Будинок купця Безчетвертного
Характеристика | Опис |
---|---|
Адреса | вулиця Чоботарська, 3 |
Рік будівництва | Кінець ХІХ століття |
Архітектор | Невідомий |
Стиль | еклектика |
Охоронний статус | Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7498-Ха |
Автентичні двері | Втрачені нещодавно |
Історія
Будинок харківського купця 1-ї гільдії Івана Герасимовича Безчетвертного зведено наприкінці ХІХ століття. Купець займався торгівлею у власному оптово-мануфактурному магазині на Суздальських рядах, що поруч. А також Безчетвертников володів маєтком поруч з Пісочином, займався благодійністю, жертвуючи як доволі великі суми, так і товари. На Паску Безчетвертний видавав працівникам свого магазину потроєну заробітну платню.
Особливу увагу він приділяв Харківському Будинку Працьовитості, а також Курязькому Преображенському монастирю, що знаходився у Подвірках (сучасний Дергачівський район, Харківська область. Монастир заснований у 1663 році та повністю знищений комуністами у середині ХХ століття). Там він був старостою, його коштом повністю облаштовано іконостас, підтримувався благоустрій. Преосвященний Стефан, Єпископ Могилевський, Мстиславський та Сумський казав про Безчетвертного: «…Для святого діла не шкодував він ні власних сил, ні власних коштів. Його щедрі жертви видно на кожному кроці…».
22 лютого 1901 року міська дума назначила його товаришем директора Купецького банку, однак за станом здоров’я купець відмовився від посади вже 27 числа.
6 грудня 1906 року згідно з висновком комітету про службу чинів громадського відомства та про нагороди колишнього обер-прокурора Святого Синоду, за заслуги по духовному відомству Івана Безчетвертного нагородили орденом святого Станіслава 3-го ступеня.
У 1920-х роках будинок був націоналізований радянською владою. Тут розмістилися комунальні квартири, а подальша доля власника невідома. У 2010-х будівля відреставрована. Неймовірно красивий будинок з еркером, різною ліпниною та маскаронами дійшов до нашого часу майже без змін. Збереглися навіть дерев’яні двері та ковані елементи арки та навісу.
Однак, деяким харків’янам заважала понад 130-річна старовинна брама. У 2023 році двері демонтували разом з кованими елементами. Будівля є пам’яткою архітектури, а отже такі дії відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» не є законними.
Галерея
Джерела
Фото — Тітаренко Михайло, Fakel, dveryki_kharkiv