Будинок професора Владислава Бузескула

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Мироносицька, 11
Рік будівництва	1914 рік
Архітектор	Ймовірно, Величко Петро Васильович (можливо, Бекетов Олексій Миколайович)
Стиль	неокласицизм
Охоронний статус	Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7214-Ха
Автентичні двері	Ні

Історія

На розі з вулицею Гіршмана розташована пам’ятка архітектури Харкова, колишній особняк Владислава Петровича Бузескула, історика античності, академіка АН СРСР, академіка ВУАН. Будівля зведена у 1914 році, ймовірно, за проєктом архітектора Віктора Валер’яновича Величка. Особняк виконаний у неокласиному стилі, прикрашений портиком. різною ліпниною та маскаронами.

Будинок не використовується і руйнується.

Владислав Петрович Бузескул народився 8 березня 1858 року в селі Попівка Ізюмського повіту (зараз Зарічне, Краматорський район, Донецька область, Україна). Після закінчення філологічного Харківського університету в 1880 був залишений для підготовки на професорське звання, одночасно у приватних гімназіях. З 1885 почав викладати в університеті.

У жовтні 1889 захистив магістерську дисертацію під назвою «Перикл. Историко-критический этюд». У 1895 захистив докторську дисертацію «„Афинская полития“ Аристотеля как исторический источник для истории государственного строя Афин до конца V века». З 1890 на посаді екстраординарного професора кафедри всесвітньої історії, а після захисту докторської дисертації — ординарний професор. У 1910 був обраний членом-кореспондентом Російської академії наук.

Після закриття у 1920 Харківського університету викладав на Тимчасових вищих педагогічних курсах, потім в Академії теоретичних знань та на соціально-історичній секції факультету професійної освіти Харківського інституту народної освіти (ХІНО) до 1924. З 1921 — керівник науково-дослідної кафедри всесвітньої історії (пізніше кафедра європейської культури) при ХІНО. У 1921—1922 рр. був головою Наукового товариства при ХІНО.

За наукові досягнення з історії стародавнього світу В. П. Бузескул у 1922 був обраний академіком Академії наук СРСР, а у 1925 — академіком ВУАН УСРР. У 1926 обраний Почесним головою історико-етнологічного відділу Всеукраїнської наукової асоціації сходознавців, яка була утворена в Харкові.

Владислав Петрович досліджував історію Стародавньої Греції, її демократичних інститутів, вивчав старожитності Північного Причорномор’я. Читав курси лекцій з історії стародавньої Греції, нової історії, всесвітньої історіографії, спецкурс «Історія Афінської демократії» та ін.

Наприкінці 1930 — на початку 1931 був підданий критиці за свої праці, як «буржуазні». Останніми роками було видано декілька неопублікованих раніше праць та розпочато перевидання окремих праць В. П. Бузескула.

Помер український історик 1 червня 1931 року в Харкові. Був похований на 1-му міському кладовищі, а у 1974 році перепохований на 13-му. Оригінальний надгробок хоч і не збереглася, однак його могила є пам’яткою історії місцевого значення №3277/7-Ха (квартал меморіального кладовища).

Галерея

Джерела

Бузескул Владислав Петрович — Вікіпедія’nФото — Тітаренко Михайло, V.Petrovich, Google Street View