Прибутковий будинок Табак-Кабакова

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Миколаївська, 18
Рік будівництва	1912 рік, надб. 1920-ті
Архітектор	Корнієнко Борис Миколайович
Стиль	модерн
Охоронний статус	Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7151-Ха
Автентичні двері	Так

Історія

Вулиці Миколаївській останнім часом не щастить! Значну кількість будівель знесено, що вціліли здебільшого в жахливому стані через відсутність реставрації та недбале ставлення управління міста до історії.

А історія вулиці сповнена світлих сторінок, одна з яких пов’язана з родиною Мойсея Шиллінгера, чий син Йосип (Джозеф) став відомим усьому світу піаністом, диригентом, композитором та педагогом. Перший представник єврейського роду Йосип Шиллінгер служив рядовим у Харкові в середині XIX століття, тут і одружився. Спочатку сім’я жила в казармах на Москалівській вулиці, де й народився 1866 року їхній первісток – Мойсей, а з народженням 1869 року другого сина Йосипа вони переїхали на Миколаївську вулицю та винаймали квартиру в будинку підполковника Олександра Федоровича Гончарова.

Усі найближчі вулиці – Куликівська, Міщанська, Слюсарська, Миколаївська – користувалися у євреїв особливою популярністю, адже тут (на Міщанській) розташовувалася їхня перша молитовня, офіційно дозволена губернським начальством. У ній все було демократично і вільно, поки купці 1-ї гільдії брати Рувін та Адольф Рубінштейн не вирішили, що з демократією треба закінчувати та обрали до ради молитви потрібних їм людей.

1868 року відставний солдат Йосип Шиллінгер виступив разом з іншими євреями з солдатів проти Рубінштейнів, вирішивши влаштувати нову молитовню на Німецькій вулиці. Проте відставним солдатам всупереч законам імперії заборонили голосувати під час виборів до правління. Очевидно, цим і пояснюється, що у метриках сім’я Шиллінгер часто записувалася з помилкою – то Сленкер, то Селенкер, оскільки виправити прізвище в метриці можна було лише особливим указом і за гроші. Ця помилка буде виправлена ​​лише 1888 року.

Садиба підполковника Гончарова розташовувалась на Миколаївській вулиці під нинішнім №18. Це було досить тісне дворове місце, забудоване кам’яними двоповерховим будинком і такими ж флігелями. Зведені вони були за проєктом архітектора Степана Чернишова ще в 1820-х роках, а до кінця XIX століття стали старими. Короткий час керував будинками харківський купець Семен Дмитрович Сотников, відома серед євреїв людина, яка допомагала їм не лише житлом, а й улагодженням питанням із поліцією.

До 1900 року власником будівель по Миколаївській, 18 став дворянин Бонавентур-Казимир Юрійович Мілевич, на другому поверсі будинку жила його велика родина, яка після смерті батька продала домоволодіння, оскільки керувати ним з вигодою не виходило.

До 1879 Йосип Шиллінгер, встигнувши перейти з відставних солдатів у міщани міста Харкова, помер, а його дружина Гудя Лейбовна, як і раніше, проживала у флігелі будинку Гончарових. Тут було все зручно та близько, адже сини Мойсей та Йосип навчалися неподалік – у Харківському реальному училищі. Молодший син Йосип Йосипович Шиллінгер вступив до Харківського технологічного інституту, а старший – Мойсей Йосипович, закінчивши навчання, став прикажчиком у харківського купця Бертольда Гірша і на початку 1890-х років перейшов у лютеранське віросповідання. У цьому питанні, мабуть, зіграла роль майбутня дружина – Ганна Мошівна Гілгур, яка була єврейкою та лютеранкою, а також підданою Британії.

Гілгур торгували в Харкові галантереєю та модними товарами, були дуже багатими, але не мали досвіду ведення бізнесу. У цьому сенсі майбутній зять виявився дуже корисним: здобувши по суті економічну освіту і послуживши в кількох харківських торгових будинках, він був куди обізнанішим за свого тестя. Вінчання, очевидно, проходило в лютеранській кірсі та тому його даремно шукати в уцілілих метричних книгах синагоги.

19 серпня 1895 року за старим стилем у сім’ї Мойсея та Ганни Шиллінгер народився майбутній геній – Йосип Мойсейович Шиллінгер. Попри те, що його батьки були лютеранами, Йосип був обрізаний 26 серпня року того ж року, про що і є запис у Першій Харківській синагозі. Сім’я Шиллінгерів, як і раніше, жила у флігелі Гончарових по Миколаївській вулиці, 18, де й минули дитячі роки Йосипа.

Флігель цей не зберігся, оскільки дворове місце придбав купець Сруль Мошкович Тобак-Кобаков, який зніс усі старі споруди навесні 1912 року. У тому ж році на цьому місці за проєктом харківського архітектора Бориса Корнієнка було збудовано шестиповерховий прибутковий будинок у стилі модерн. Зміни були відчутні – центральне електропостачання, водопровід, каналізація, квартири проведені телефони. Сім’я Мойсея Шиллінгера в’їхала однією з перших і жила тут до 1920 року у квартирі № 6 третьому поверсі.

Як склалася подальша доля представників цього роду, залишається невідомим. Будинок, на щастя, пережив усі руйнування історичних пам’яток на цій вулиці, а нещодавно його фасад ще й був відреставрований майже без втрат деталей. Збереглися дерев’яні двері будівлі.

Галерея

Джерела

Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову. Дом, где жил Иосиф Шиллингер» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Андрей Кравчук, Fakel, Tala tamila, WoxBox