Будинок Федора Лихачова

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Вознесенська, 8
Рік будівництва	1841 рік
Архітектор	Типовий проєкт
Стиль	класицизм
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

Невелика вулиця Вознесенська від набережної річки Харків до майдану Оборонний вал здавна мала назву Вознесенська, на честь храму на площі.

Сірий непоказний будиночок з мезоніном не викликає ні в кого трепету, хоча, поза всяким сумнівом, його фасад «замучений» власниками. Стіни будівлі таять у собі багато цікавих історій, яке власники цілком могли б стати героями романів. Щобільше, це один із небагатьох будиночків Харкова, історія якого пов’язана з ім’ям Тараса Шевченка.

У 1830-х роках у Харкові вирішує осісти сім’я підполковника артилерії Федора Дмитровича Лихачова: у сім’ї було багато дітей, і троє дівчат здобували освіту в Інституті шляхетних дівчат. Дворове місце купили на вулиці Немишлянській, незабаром перейменованої на Вознесенську. Будинок був збудований у 1841 році за типовим проєктом. Те, що він уцілів – великий успіх для Харкова, адже таких типових проєктів не так уже й багато дійшло до наших днів. На просторому дворовому місці, крім будинку, було збудовано два флігелі, кухня, стайня, комору, каретний сарай, льох і льох. Господарство тут вела дружина Лихачова — Мавра Яківна, уроджена Батуринська (дочка таємного радника). Сини продовжили традицію роду і служили офіцерами артилерії, найвідомішим із них став генерал-лейтенант Олександр Федорович Ліхачов. Дочки Клеопатра та Раїса навчалися в Інституті шляхетних дівчат і були представлені імператору Миколі I.

Після смерті батьків частиною маєтку Сиваш у Зміївському повіті та будинком у Харкові володіла дочка Лихачових – Клеопатра (близько 1820 року народження). Її чоловіком став багатий поміщик Козелецького повіту Чернігівської губернії штабсротмістр Іван Андрійович Катеринич. У січні-лютому 1846 року в їхньому маєтку Марківці побував Тарас Шевченко і написав два акварельні портрети Катеринича та його матері Марії Федорівни. Після реформи 1861 року родина жила постійно у Харкові, портрети, написані пензлем Шевченка, перебували у самому будинку.

Овдовівши, Клеопатра Федорівна зайнялася благодійністю у сфері освіти – але хто сьогодні згадає про це? У невідомих селах та хуторах Зміївського повіту вона власним коштом відкривала та утримувала школи для селянських дітей. Клеопатра Катеринич померла 16 вересня 1885 року і була похована у родовому маєтку с. Сиваш Первомайського району її могила не збереглася. Спадкоємицею будинку у Харкові стала її дочка Наталія, на той час – вдова князя Михайла Михайловича Черкаського. У своєму маєтку Личкове Новомосковського повіту та навколишніх селах вона також займалася благодійністю, допомагаючи школам. Але будинок у Харкові продала, і з того часу надовго власники не затримувалися. Портрети батька та бабусі переїхали за Наталією до Личкового, а сьогодні вони зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.

У 1920-х роках маєток націоналізовано радянською владою. Він дожив до сьогодення без серйозних перебудов, але знаходиться у поганому стані, не є ні пам’яткою архітектури, ні історії.

Галерея

Джерела

Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову: Дом Клеопатры Катеринич по Вознесенской улице» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Андрей Кравчук, Повне видання творів Тараса Шевченка. Том 11