
Будинок Федора Лихачова
Характеристика | Опис |
---|---|
Адреса | вулиця Вознесенська, 8 |
Рік будівництва | 1841 рік |
Архітектор | Типовий проєкт |
Стиль | класицизм |
Охоронний статус | Нема або не вказано |
Автентичні двері | Ні |
Історія
Невелика вулиця Вознесенська від набережної річки Харків до майдану Оборонний вал здавна мала назву Вознесенська, на честь храму на площі.
Сірий непоказний будиночок з мезоніном не викликає ні в кого трепету, хоча, поза всяким сумнівом, його фасад «замучений» власниками. Стіни будівлі таять у собі багато цікавих історій, яке власники цілком могли б стати героями романів. Щобільше, це один із небагатьох будиночків Харкова, історія якого пов’язана з ім’ям Тараса Шевченка.
У 1830-х роках у Харкові вирішує осісти сім’я підполковника артилерії Федора Дмитровича Лихачова: у сім’ї було багато дітей, і троє дівчат здобували освіту в Інституті шляхетних дівчат. Дворове місце купили на вулиці Немишлянській, незабаром перейменованої на Вознесенську. Будинок був збудований у 1841 році за типовим проєктом. Те, що він уцілів – великий успіх для Харкова, адже таких типових проєктів не так уже й багато дійшло до наших днів. На просторому дворовому місці, крім будинку, було збудовано два флігелі, кухня, стайня, комору, каретний сарай, льох і льох. Господарство тут вела дружина Лихачова — Мавра Яківна, уроджена Батуринська (дочка таємного радника). Сини продовжили традицію роду і служили офіцерами артилерії, найвідомішим із них став генерал-лейтенант Олександр Федорович Ліхачов. Дочки Клеопатра та Раїса навчалися в Інституті шляхетних дівчат і були представлені імператору Миколі I.
Після смерті батьків частиною маєтку Сиваш у Зміївському повіті та будинком у Харкові володіла дочка Лихачових – Клеопатра (близько 1820 року народження). Її чоловіком став багатий поміщик Козелецького повіту Чернігівської губернії штабсротмістр Іван Андрійович Катеринич. У січні-лютому 1846 року в їхньому маєтку Марківці побував Тарас Шевченко і написав два акварельні портрети Катеринича та його матері Марії Федорівни. Після реформи 1861 року родина жила постійно у Харкові, портрети, написані пензлем Шевченка, перебували у самому будинку.
Овдовівши, Клеопатра Федорівна зайнялася благодійністю у сфері освіти – але хто сьогодні згадає про це? У невідомих селах та хуторах Зміївського повіту вона власним коштом відкривала та утримувала школи для селянських дітей. Клеопатра Катеринич померла 16 вересня 1885 року і була похована у родовому маєтку с. Сиваш Первомайського району її могила не збереглася. Спадкоємицею будинку у Харкові стала її дочка Наталія, на той час – вдова князя Михайла Михайловича Черкаського. У своєму маєтку Личкове Новомосковського повіту та навколишніх селах вона також займалася благодійністю, допомагаючи школам. Але будинок у Харкові продала, і з того часу надовго власники не затримувалися. Портрети батька та бабусі переїхали за Наталією до Личкового, а сьогодні вони зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.
У 1920-х роках маєток націоналізовано радянською владою. Він дожив до сьогодення без серйозних перебудов, але знаходиться у поганому стані, не є ні пам’яткою архітектури, ні історії.
Галерея
Джерела
Андрій Парамонов «Прогулки по Харькову: Дом Клеопатры Катеринич по Вознесенской улице» — KharkivToday (2day.kh.ua). Фото — Андрей Кравчук, Повне видання творів Тараса Шевченка. Том 11