Лікарня Гіршмана

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Москалівська, 55А
Рік будівництва	1884 рік, рек. 1950-ті
Архітектор	Гінш Йоганн (Іван) Петрович
Стиль	еклектика
Охоронний статус	Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7234-Ха
Автентичні двері	Ні

Історія

Приблизно на початку 1850-х років на дворовому місці №55 на Великій Москалівській виник механіко-чавуно-ливарний завод Добичіної. У 1872 році він перейшов у володіння Василя Григоровича Пономарьова, а I879 року його власниками стали прусський підданий Альберт Федорович Бельке та дворянка Марія Миколаївна Ремізова.

Завод став називатися чавуно-мідно-котельний. До 1884 року споруди заводу знаходилися в глибині двору у бік річки Нетічі, а з боку Mоскалівки були лише караульня та льох. У 1884 році Бельке та Ремізова збудували гарний кам’яний двоповерховий будинок з мезоніном та підвалом за проєктом архітектора данського походження, колезького асесора, архітектора при Харківському університеті Івана Петровича Гінша.

В 1887 вони за проєктом цього ж архітектора спорудили кам’яне приміщення для складу машин. У 1884-1885 роках вони купують три сусідні дерев’яні будинки. У гарному ж їхньому будинку на Москалівці, 55 у 1908 році було відкрито очну лікарню професора Л.Л.Гіршмана на 10 ліжок.

З 1910 року у клініці Леонарда Леопольдовича Гіршмана на Москалівці постала необхідність більшої будівлі. Міська дума декілька разів відкладала рішення про затвердження нового місця, але у квітні 1911 року нею виділено місце на Шевченківській вулиці (нині Олеся Гончара) під будівництво нової лікарні. Нова будівля зведена у доволі короткі строки: з червня 1911 до 11 березня 1912 року. Проєкт і нагляд виконано безоплатно інженером Левом Корнелійовичем Тервеном. Будівництво, що коштувало 130 000 рублів велося коштом пожертв. 9 квітня 1912 року лікарня переїхала у нове освячене приміщення й стала приймати хворих.

Леонард Леопольдович Гіршман народився у Харкові у 1839 році. Закінчив із золотою медаллю Першу Харківську чоловічу гімназію, здобув медичну освіту в Харківському університеті, довго працював у іноземних спеціалістів: Гельмтоца, Грефе та ін. Активна наукова діяльність Леонарда Гіршмана в Німеччині відзначена його обранням в члени Гейдельберзького офтальмологічного товариства у 1865 р. У 1872 р. під керівництвом вченого при Харківському університеті відкрита перша в Україні спеціалізована офтальмологічна клініка на 10 ліжок. Л. Л. Гіршман — професор кафедри теоретичної хірургії Харківського університету (1875). Він прочитав понад 40 лекцій у Харківському університеті.

У 1910 р. вчений брав активну участь в організації Жіночого медичного інституту. За ініціативи видатного офтальмолога у 1886 р. відкрилось Харківське відділення піклування про сліпих і засновано училище для сліпих дітей. На початку Першої світової війни він організував «Комитет пособия ослепшим воинам» (1914). Багаторічний голова комітету Харківської допоміжної медичної каси. Л. Л. Гіршман — дійсний статський радник (1890), піднесений у спадковий дворянський стан.

11 березня 1914 р. на засіданні Харківської міської думи професору Л. Л. Гіршману надано звання Почесного громадянина м. Харкова.

Помер Леонард Леопольдович Гіршман 3 січня 1921 р. в Харкові. Причина смерті — застарілий туберкульоз кишківника. Студенти, лікарі, викладачі несли труну з тілом покійного на руках до самого цвинтаря. Похований на міському кладовищі № 2. На могилі видатного офтальмолога встановлено пам’ятник.

1926 р. пров. Сорокинський перейменовано на ім’я заслуженого професора (нині вул. Л. Л. Гіршмана). На початку вулиці й на будинку, де він жив, встановлено дві меморіальні дошки.

У післявоєнний період будівлю Бельке і Ремізової перебудували, абсолютно спотворивши його первісний вигляд.

Галерея

Джерела

Гіршман Леонард Леопольдович — Вікіпедія. За матеріалами В. Тихомирової. Фото — Fakel