Особняк професора Омеляна Незнамова

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Сумська, 47
Рік будівництва	Кінець ХІХ століття, надбудована 1930-ті
Архітектор	Невідомий
Стиль	неоренесанс
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

Сьогодні ми знаємо Харків як місто студентів та освіти. Це і справді так, тут ще 1804 року був заснований перший на території сходу України вищий навчальний заклад — Харківський університет, а нині Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна.

До окупації Харкова радянською владою, в цей університет приїздили викладачі з усієї Європи, найчастіше німці чи поляки. До університету приїжджали й навчатися з інших міст і країн.

Незнамов Омелян Андрійович народився 1861 року у дворянській родині. Середню освіту здобув у Холмській класичній гімназії (Польща). Згодом приїжджає до Харкова, закінчив на відмінно Імператорський Харківський університет, отримавши у 1887 році ступінь лікаря. З 29 жовтня 1888 року був залишений при офтальмологічній клініці університету як надштатний ординатор. У 1890 році захистив дисертацію під назвою «До вчення про зорові та нервові елементи сітківки».

Наступного року обійняв посаду надштатного помічника клініки. 7 травня 1892 року відзначений ступенем доктора медицини, а 25 листопада того ж року призначений приват-доцентом на кафедрі офтальмології. Наприкінці 1892 року з науковою метою Омелян був відправлений у відрядження до Європи, де до осені 1893 року він працював у клініках та лабораторіях: Фукса, Штельвага, Маутнера, Полліцера, Штерка, Ротмунда та Лебера.

Після повернення з-за кордону читав лекції з офтальмології для студентів 4 та 5 курсів та з оперативної офтальмології для прикомандованих до клініки земських лікарів. 1896 року призначений штатним помічником при кафедрі офтальмології. У тому ж році вдруге відряджений закордон.

У 1890-х роках Незнамов приймав хворих на очні, горлові чи вушні хвороби спочатку в будинку на Чернишевській, 19 (1895 рік), потім у Сорокінському (Гіршмана) провулку, 3 (1896), на Римарській, 24 (1897). У 1899-1900 році він купує дворове місце на вулиці Сумській, де за проєктом нині невідомого архітектора зводить для себе та своєї дружини Катерини Михайлівни Любимової (1879-1904, Ніца, Франція) особняк.

21 червня 1901 року призначений екстраординарним професором Імператорського Варшавського університету на кафедрі офтальмології, через що продає всі меблі й речі з будинку, але не саме дворове місце. З 1905 року ординарний професор.

В 1907 призначений членом комісії та гігієнічної лабораторії з вивчення індивідуальних особливостей дітей та їх направлення у спеціальні навчальні заклади, заснованої при Міністерстві народної освіти з устрою в саратові Миколаївського університету, а в 1908 він був відряджений для дослідження зору та устрою окулістичної допомоги для вихованців середніх навчальних закладів санкт-петербурга.

В 1912 Незнамов за власним бажанням пішов з посади екстраординарного професора кафедри офтальмології у Варшавському університеті. Того ж року продав будинок у Харкові С.А.Поповому та А.Я.Поповій. У 1914 році обійняв посаду професора в Клінічному інституті петербурга.

У 1920-х роках будинок націоналізовано радянською владою. Тут розмістилася Харківська губернська Надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією та саботажем (відома також як харківська надзвичайка), яка відома своєю кривавою історією. У своїй роботі міська «надзвичайка» з 1919 року керувалася відомою постановою РНК про Червоний терор від 5 вересня 1918 року та іншими декретами радянського уряду, тому застосовувалися дуже жорстокі заходи боротьби з «контрреволюцією» в Харкові. У першій половині 1919 року у місті при територіальному відомстві НК було створено табір на кшталт концентраційного.

За спогадами очевидців, у дворі будинку №47 на Сумській, де містилася комендатура Надзвичайки, зберігали трупи закатованих радянською владою. Жертви більшовицьких звірств розстрілювалися біля «Надзвичайок» і тут же ховалися, причому тіла вбитих ледве засипалися землею. У підвалі будинку на Сумській вулиці №47 виявлено дошку, на якій засуджені до смерті записували останні слова. Є деякі підписи: Кулінін, Андрєєв, Знам’янський, Бробловський.

У 1930-х роках будинок був надбудований на два поверхи за проєктом архітектора Р.М.Фрідмана. З того часу будинок знову житловий. В ході реконструкцій і перебудов було втрачено деякі деталі, зокрема портик, фронтон з гербом, частину ліпнини.

Галерея

Джерела

Харківська НК — Вікіпедія. Незнамов Омелян Андрійович— Вікіпедія. Фото — Тітаренко Михайло, V.Petrovich