Особняк Лева Семеновича Ценковського

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Багалія, 7
Рік будівництва	1880-ті, надб. ХХІ століття
Архітектор	Невідомий
Стиль	еклектика
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Так

Історія

Особняк доктора ботаніки Лева Семеновича Ценковського збудовано у 1880-х роках. Після його смерті дворове місце купує викладач гімназії №4, статський радник Генріх Едуардович Гінце та його дружина Лідія Василівна. У 1920-х роках радянська влада націоналізувала особняк. Тоді тут розташовувався обласний комітет ДТСААФ, а потім розмістився банк «Південний». У ХХІ столітті будівля частково надбудована.

Лев Семенович Ценковський — відомий професор ботаніки, мандрівник, дійсний статський радник. Народився 13 жовтня 1822 року у Варшаві, в українсько-польській родині. Закінчив курс у Варшавському університеті, як казенного стипендіата Царства Польського відправлений на навчання у петербург на математичний факультет

Через неділю після початку занять він потрапив на лекцію професора зоології Степана Семеновича Куторга. Вражений від цікавості матеріалу, майбутній професор ботаніки подав прохання про переведення на природничий факультет. У 1844 році Ценковський закінчив курс університету зі ступенем кандидата природничих наук. Залишився на катедрі, де за два роки здобув ступінь магістра, захистивши дисертацію «Кілька фактів з історії розвитку хвойних рослин».

У 1850-му Лев Семенович обійняв посаду професора катедри природничих наук в Демидівському ліцеї, де пропрацював п’ять років. Потім вчений перейшов на катедру ботаніки при Санкт-Петербурзькому виші. У 1851 році захистив дисертацію й отримав докторське звання.

У 1847 році Ценковського запросили взяти участь в експедиції до Судану і Білого Нілу. За два роки він зібрав багатий матеріал з флори та фауни Судану. Результати роботи були надруковані у «Георгафічних відомостях»(1850) та у Gazeta Warszawska(1853).

У 1865-му в Одесі відкрився Новоросійський університет (нині Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Ценковського запросили до вишу професором ботаніки. Там він взяв участь у заснуванні новоросійського товариства дослідників природи та створення севастопольської біологічної станції — першої на території Російської імперії й третьої в Європі морської біологічної станції.

У цей період він започаткував дослідження в галузі мікробіології, заклав наукові напрямки, що знайшли свій розвиток у дослідах: професора ботаніки Ф. М. Каменського — процес симбіозу грибів із вищими рослинами; професора ботаніки Ф. М. Породка — фізіологія мікроорганізмів, бродіння дріжджів.

Ценковський перший створив справжню наукову ботанічну лабораторію з широким застосуванням мікроскопії. Вивчаючи найпростіші форми на межі рослин і тварин, він основну увагу, як природодослідник з широким біологічним кругозором, звертав не тільки на їх морфологію, а й, головне, на еволюцію розвитку. Л. С. Ценковський був переконаним прибічником еволюційних поглядів ще до появи «Походження видів» Ч. Дарвіна. Він описав 43 нові види мікроорганізмів, його праці мали велике значення для розвитку агрономії, ветеринарії й медицини.

Ценковський — один із засновників онтогенетичної методи вивчення нижчих рослин і нижчих тварин, на підставі якої він зробив висновок про єдність рослинного і тваринного світу.

У 1870-х роках почав свою наукову діяльність у Харкові, 1871 року став ординаторним професором в університеті. Проводив дослідження вакцин, хвороб, зокрема, сибірської язви, у Харківській, Херсонській губерніях й закордоном. Досліджував вакцинацію овець від хвороб, проводив її на харківських фермах,

Завдяки йому в країні почали вакцинувати тварин вакцинами французького вченого Луї Пастера, яку він виготовив у 1881 році. Патент на спосіб її виготовлення придбала торговельна фірма. Коли в 1882 р. Ценковський приїхав до Парижа, щоб ознайомитися із способом виготовлення протисибіркової вакцини, йому в цьому було відмовлено. Повернувшись на батьківщину, Ценковський, не маючи ніякої підтримки від уряду, у вкрай несприятливих умовах створив лабораторію на задвірках Харківського ветеринарного інституту. Після наполегливої творчої роботи (за підтримки Олександра Шалашникова) він винайшов оригінальний спосіб виготовлення вакцини проти сибірки, більш дійової, ніж виготовленої за методом Пастера. Спосіб виготовлення протисибіркової вакцини за Ценковський, з деякими змінами, застосовується й тепер. Сприяв організації пастерівської станції у Харкові (1887). За наукову працю назвали «українським Пастером».

У грудні 1882 вчений став почесним членом харківського Сільськогосподарського товариства. Лев Семенович Ценковський є автором багатьох наукових робіт, за що нагороджений грошовою премією Бера. Він винайшов багато нових організмів. Як зразок: Протозоа:

• Amoebidium parasiticurn Cienk.
• Ciliophrys infusionum (Cienkowski, 1876)
• Pocheina rosea (Cienk.) A.R. Loebl. and Tappan
• Vampyrella spirogyrae Cienk. Бактерії:
• Leuconostoc mesenteroides (Cienk.) Tiegh Гриби:
• Entophlyctis confervae-glomeratae (Cienk.) Sparrow 1943
• Leptophrys vorax (Cienk.) Zopf
• Sorodiplophrys stercorea (Cienk.) L.S. Olive and Dykstra 1975

У травні 1887 вчений від’їжджає до Лейпцігу (Німеччина). 25 вересня (7 жовтня) 1887 року Лев Семенович Ценковський помер. Його поховали на міському кладовищі. На його честь утворена наукова премія, яка видавалася кожні два роки до приходу радянської влади.

Галерея

Джерела

Фото — Тітаренко Михайло