Лопанський міст

Характеристика	Опис
Адреса	Лопанський міст
Рік будівництва	раніше 1745 р. (дерев’яний), XIX ст. (кам’яний), 1958 р. (бетонний)
Архітектор	—
Стиль	радянський неокласицизм
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

Лопанський міст був першим великим мостом козацького Харкова. Точна дата його будівництва невідома, однак станом на 1745 рік на річці Лопань існував старий дерев’яний міст, що вже потребував ремонту. Протягом 1749—1750 років був побудований новий міст, який у 1760 році був сильно зіпсований під час повені. На початку 1780-х знову виникла необхідність у перебудові мосту.

У 1782 році губернським механіком Захаржевським був підготовлений проєкт побудови нового дерев’яного мосту з кошторисом в 4102 рубля. Будівництво мостів було повинністю всіх обивателів Харківського округу, але губернатор Чертков вирішив залучити до будівництва лише дворянство й купецтво. Представники цих станів дали згоду на фінансування на суму трохи більшу за півтори тисячі рублів, але Казенна Палата не погоджувалася без рішення Сенату на фінансування залишків кошторису. Допоки містяни намагалися зібрати необхідні кошти, міст опинився в аварійному стані: «что не только проѣзжающимъ чрезъ оный, но даже и проходящимъ не малую наводилъ опасность». У результаті питання з будівництвом було вирішене губернатором Чертковим, який ухвалив рішення про побудову мосту за кошти міського бюджету, до того ж було вирішено зробити міст кам’яним.

За новим проєктом механіка Захаржевського будівництво першого кам’яного мосту в Харкові планувалося здійснити за 3423 рублі. Міст мав бути трипролітним, але власне каменю планувалося використовувати небагато — тільки для фундаментів, на зведення ж опор мосту мало піти 250 тисяч цеглин і 200 пудів заліза. Головним будівельним матеріалом все одно лишалася деревина. Роботи розпочалися навесні 1783 року і первісно мали повністю закінчитися до кінця року. Керував роботами Захаржевський, помічники якому губернатор призначив кількох купців та міщан. Каміння для фундаменту привозилося з Кам’яної Яруги, а для укріплення набережної каміння брали з валу зруйнованої Салтівської фортеці. До осені не вдалося виконати будівельні роботи у повному обсязі, але проїзд мостом став вже можливим.

Та міст виявився нестійким і вже навесні 1785 року повінь зруйнувала частину опор і прольотів. Важливу дорогу на Катеринослав не можна було лишати без надійної переправи через Лопань, тож біля руїн кам’яного побудували два тимчасових дерев’яних мости. Але і вони вже наступного 1786 року були сильно пошкоджені новою повінню. До приїзду Катерини II міст відновили, а береги укріпили палями й камінням. Але у 1790 році новий губернатор Кишенський визнав кам’яний міст, на будівництво та ремонти якого вже пішло понад 20 тисяч рублів, знову аварійним і таким, що не підлягає відновленню. На його місці було вирішено поставити новий дерев’яний міст, що й було зроблено харківським намісником князем Потьомкіним.

У 1832 році в межах підготовки до приїзду імператора через місто, міст був капітально відремонтований. При генерал-губернаторі Долгорукові у першій половині 1840-х років був складений план робіт з укріплення берегів в районах Лопанського і Харківського мостів. Тоді ж була проведена і частина цих робіт. У 1847 році роботи були перервані через смерть губернатора.

Наступним генерал-губернатором Кокошкіним в кінці 1840-х — першій половині 1850-х років були продовжені роботи з укріплення берегів річки, причому роботи проводились не тільки в районі мосту, а майже по всій набережній в межах міста. Для перепланування й укріплення берегів довелося проводити відчуження берегової смуги у приватних осіб коштом міста і земства. Так був побудований новий Лопанський міст, біля якого були висаджені тополі, спеціально закуплені в університетському ботанічному саду.

Дерев’яні мости потребували щорічного ремонту і в 1887–1888 роках товариством харківських кінно-залізних доріг в межах контракту по будівництву конки в місті був побудований новий залізний міст на кам’яних опорах — перший міст в Харкові, який не ушкоджували щорічні весняні повені. Кошторис будівництва складав 160 тисяч рублів.

Окрім Великого Лопанського мосту (який власне і сьогодні звуть Лопанським) через річку Лопань між Бурсацьким узвозом і Благовіщенським базаром був прокладений ще один міст, який довгий час мав назву Малого Лопанського.

В радянські часи міст називали Свердловським, адже Вулиця Полтавський Шлях, від якого починався міст носила тоді ім’я Свердлова.

Під час Другої Світової війни міст був зруйнований і відбудований знову лише в 1958 році.

Сучасний міст збудований за проєктом архітектора А. В. Межеровского. Він має два прольоти, зроблений з залізобетону з використанням кам’яних опор, що збереглися від старого мосту. В оформленні використані чавунні литі бильця і стовпи освітлення, а також кам’яні тумби на березі.

Галерея

Джерела

Лопанський міст — Вікіпедія. Фото — V.Petrovich, Андрей Кравчук