
Будинок купця Олександра Івановича Кулікова
Характеристика | Опис |
---|---|
Адреса | вулиця Сумська, 2 |
Рік будівництва | Кінець ХІХ століття (до 1898 року) |
Архітектор | Михаловський Болеслав Георгійович |
Стиль | неоренесанс |
Охоронний статус | Пам’ятка архітектури місцевого значення №7391-Ха |
Автентичні двері | Ні |
Історія
Триповерховий будинок зведений наприкінці XIX століття (до 1898 року), ймовірно, за проєктом архітектора Болеслава Георгійовича Михаловськоко в стилі французького ренесансу XVI — XVII століть.
Болеслав Георгійович Михаловський — інженер і архітектор польського походження. 1873 року він переїжджає до Харкова, де працює у правлінні товариства Харківсько-Миколаївської залізниці, викладає у 1 реальному училищі. Автора проєкту Міської думи, будинку Укше, який ми ще згадаємо, католицького костелу та інших відомих харківських споруд.
Будинок №2 на Сумській належав купцю Олександру Івановичу Кулікову. Власник здавав його в оренду під торгові й житлові приміщення. До 1899 року розміщувався артіль полотерів, який пізніше переїхав на сучасну вулицю Героїв Харкова.
Приблизно з 1900 року в будинку працювала зуболікувальна школа В. Я. Дубовського. Викладачі Харківського імператорського університету читали тут лекції з хімії, фізики, анатомії, фізіології, гістології, загальної й часткової патології, загальної й часткової хірургії, фармакології, діагностики, зубним захворюванням і протезним технікам. В цій школі могли навчатися і чоловіки, і жінки. Для вступу необхідно було принести свідоцтво про закінчення 6 класів середнього навчального закладу, ідентифікаційні документи. При школі працювала також стоматологічна клініка, де працювали лікарі, які навчалися у закордонних стоматологів.
1 серпня 1900 року з будинку Укше сюди переїжджає магазин фруктів і вина товариства «Кам’яної балки». Тут можна було придбати як звичайні, так і екзотичні фрукти: груші, яблука, персики, кавуни, дині, абрикоси, ананаси тощо; лікарські види винограду «Щасля», «Педро-Хіменес», «Реслінг», «Семільон» за 15 копійок за фунт. Трохи пізніше тут стали продавати консервовану спаржу, щавель, пікулі, печериці, різне варення й подарункові кошики з фруктами й вином.
У вересні 1900 року в будинок переїзджає магазин чоловічого плаття з майстернею Ш. Резніка, тютюновий магазин Бураса, парова фарбувальня Бюрте. У 1908 році сюди переміщено правління російського страхового товариства
У 1910-х тут працювала крамниця Л.Г. Комісарова. У ній шили на замовлення одяг для військових, навчальних закладів, підприємств з найкращих закордонних та власних матеріалів.
У 1920 році будинок націоналізовано радянською владою. Звичайно, всі магазини закрили, а орендаторів вигнали. В приміщеннях будинку деякий час працювала наукова бібліотека.
Галерея
Реклама у «Харківському календарі» (1912 р.)
Джерела
Фото — Fakel, Андрей Кравчук