Будинок Давида Кулаковського

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Різдвяна, 19
Рік будівництва	1910 рік.
Архітектор	Ржепішевський Олександр Іванович, нагляд Винокуров Микола Петрович
Стиль	північний модерн
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

Легенди та мітотворчість про харківські старовинні садиби, особняки, прибуткові будинки настільки міцно увійшли в наше життя, що повернути справжню історію будівлі буває зовсім непросто.

Особливо якщо одного разу про нього написав якийсь метр ще за радянських часів. Так трапилося і з будинком на Різдвяній вулиці № 19. Неправильне прочитання в документі прізвища інженера, за яким пішла перша публікація в книзі тиражем у 50000 примірників, призвело до системної помилки всіх наступних авторів. Пізніше до помилки першою додалася й інша – з власником, а далі, як снігова куля, ринули сучасні нотатки з помилковими судженнями та описами історії будинку. Настав час повернути все на свої місця.

Про перших власників дворового місця під № 19 на Різдвяній вулиці сьогодні правдивих відомостей немає. Залопанська частина міста поблизу Благовіщенської церкви стала розвиватися після переведення сюди спочатку базару, але головне, з появою в 1845 гостинного двору. Власниками двох ділянок на Різдвяній вулиці, обмежених Благовіщенською та Коцарською вулицями по непарній стороні, були купці Скорда та Карнєєв. Якось наприкінці 1870-х років між ними затесалося ще одне дворове місце міщан Анісімових.

Міщани Анісімови у Харкові рід нечисленний. Вони то залишали місто, то поверталися, остаточно повернувшись у 1850-х роках, займалися торгівлею. Вдале розташування дворового місця по Різдвяній вулиці, в оточенні магазинів великих торгово-мануфактурних фірм з усіх кінців Російської імперії, давало можливість вигідно здавати в оренду двоповерховий будинок, вартість якого оцінювалася в 12360 рублів. Деякий час Анісімови й самі намагалися займатися торгівлею, перейшовши з міщан у 2-гу купецьку гільдію. Майже 30 років основною власницею будинку по Різдвяній, 19 була дружина міщанина Олена Миколаївна Анісімова, після її смерті спадкоємці 1910 року продали його купцю Давиду Кулаковському.

Харківський купець 1-ї гільдії Давид Гершкович Кулаковський (він же Давид Григорович) походив із повітового міста Єлисаветграда (сучасний Кропивницький), де також вважався купцем 1-ї гільдії. У Давида Кулаковського від дружини Фейги було двоє синів, Вольф та Йосип, у яких були свої сім’ї. Торгівля мануфактурою привела Кулаковського до Харкова, де у 1905 році він і став місцевим купцем. Декілька років він торгував в орендованих лавках і магазинах, поки не вдалося купити вигідне місце в Анісімових.

Одна з плутаниць, яка з’явилася років 15-20 тому, пов’язана з власниками будівлі: чомусь деякі краєзнавці вважали, що будинок № 19 на вулиці Різдва належав товариству Волзької мануфактури паперових і лляних виробів П. Міндовського та І. Бакакіна. Насправді ж їхня будівля сусідня, що збереглася тією ж Різдвяною вулицею за № 17, була збудована значно раніше, ще 1903 року.

У січні 1911 року Давид Кулаковський подає до Харківської міської управи прохання та проєкт нової будівлі, яку він передбачає побудувати по Різдвяній, 19. Саме в цей час розпочалися роботи з будівництва Харківського купецького банку на Торговій площі, проєкт якого було складено архітектором Миколою Васильєвим та цивільним інженером Олександром Ржепішевським. Очевидно, саме цей факт і схожість у деталях будинку під № 19 на вулиці Різдва дослідниками сприйняли як продовження творчості цього дуету. Насправді найочевидніше, була банальна помилка у прочитанні прізвища одного з інженерів, учасників проєкту з Різдвяної, 19.

Проєкт фасаду будівлі склав Олександр Ржепішевський, а ось виконував розрахунки за залізобетонними конструкціями та спостерігав за будівництвом інженер шляхів сполучень Микола Петрович Винокуров.

На початку 1911 дворове місце Кулаковського вже було повністю вільне від будь-яких будівель, стали завозити будівельні матеріали. Проте з невідомої причини міський архітектор Борис Корнієнко вимагав 9 лютого точних розрахунків для відповідальних місць у майбутній споруді. Тільки до кінця березня інженер Винокуров представив точні розрахунки, він очікував розрахунку консолі та подушки колон сусідньої будівлі за №17, збудованої раніше. Отримавши потрібні доповнення, Винокуров зміг закінчити свої розрахунки, затвердження проєкту відбулося 20 квітня того ж року.

Будівництва будинку Давида Кулаковського було закінчено в 1913 році, перші два поверхи здавалися під торгові приміщення, в решті були контори торгових фірм. Будівлю націоналізували у 1920 році, нині тут знаходиться один із факультетів Харківського національного технічного університету сільського господарства.

Галерея

Джерела

Переклад статті «Прогулки по Харькову с Андреем Парамоновым. Дом Давида Кулаковского по Рождественской улице» з сайту KharkivToday (2day.kh.ua). . Фото — Denis Vitchenko, Тітаренко Михайло, Сергій Криниця (Haidamac), MUV, Вікторія Кім92(?), Леонид Однопозов