Азовсько-Донський комерційний банк

Характеристика	Опис
Адреса	майдан Конституції, 14
Рік будівництва	1896 р., рек. 1914 р.
Архітектор	Бекетов Олексій Миколайович, реконстр.: Тервен Лев Корнелійович
Стиль	неоренесанс (первісно), модерн (зараз)
Охоронний статус	Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7121-Ха
Автентичні двері	Втрачені нещодавно

Історія

Ділянка, де згодом постала банківська будівля, ще з XVII століття належала Успенському собору. У XVIII столітті тут стояли дерев’яні хати, а в середині XIX ст. — кам’яний двоповерховий будинок купчихи Катерини Кузіної, збудований за проєктом Андрія Тона у 1842 році. Будівля використовувалася під торгові приміщення й квартири, а пізніше була продана іноземцю Вертеру, чия дружина Тереза продала її на користь Азовсько-Донського банку. Частина приміщень також здавалася в оренду. Наприклад, з грудня 1894 року тут знаходилася контора відомої харківської газети «Южный край» (укр. «Південний край»).

Азовсько-Донський комерційний банк був заснований у 1871 році в Таганрозі. До початку ХХ століття він мав мережу відділень у найбільших містах імперії та входив до п’ятірки найбільших банків Росії. У Харкові відділення передбачало роботу близько 50 службовців, тому старий будинок знесли, а в 1896 році збудували новий за проєктом академіка архітектури Олексія Бекетова.

Первісно будівля була виконана в формах неоренесансу. Її триповерховий фасад прикрасили пілястрами тосканського й композитного ордерів, між вікнами третього поверху розташували каріатид, а над ними виліпили роги достатку й вінки, над вікнами третього поверху дивились на клієнтів банку чоловічі маскарони. На першому поверсі були дві вітрини, два входи й велика арка з воротами.

У 1910-х роках банк відчув нестачу приміщень, і на майдані Конституції, 18 звели новий офіс (архітектори Федір Лідваль та Лев Тервен). Після переїзду головне приміщення на майдані Конституції, 14 у 1914–1915 роках вирішили осучаснити й реконструювали у популярному тоді стилі модерн за проєктом Лева Тервена. Фасад прикрасили скульптурами й ліпниною з людьми, квітами й рослинами, пілястри були прикрашені цікавими капітелями, над вікнами другого поверху зобразили кадуцеї — жезли, обвиті зміями. Зверху архітектор прикрасив будинок великим фронтоном зі щитом, між яким стоїть жінка з рогом достатку й чоловік з кадуцеєм. Всередині будівлі зберігся оригінальний зал. Він був відреставрований у 2007 році. Але були вирвані оригінальні двері, реконструйовані деякі приміщення без зберігання первісного інтер’єру. Також, на жаль, повністю втрачено перший поверх.

На початку ХХ століття тут також знаходився книжковий магазин товариства А.С.Суворина «Новий час» (рос. «Новое Время»). Тут можна було придбати книги з будь-якої галузі, підручники, прийняті у н.з., мапи й глобуси, твори класиків у золотій палітурці і без палітурок, наукові книги, план міста за 50 копійок, або підписатися на газети різних редакцій, книги можна було переслати поштою. Також тут випускалися власна газета «Новий час».

У 1920 році будинок було націоналізовано радянською владою. У ньому розташовувалася спілка буряквиробників «Бурякспілка», а з 1937 року — Харківський інженерний гідрометеорологічний інститут.

Навесні 2022 року внаслідок російських ракетних обстрілів будівля отримала ушкодження: були вибиті вікна та пошкоджені вивіски на першому поверсі. У 2024 році її було відновлено.