Троїцька церква

Характеристика	Опис
Адреса	провулок Троїцький, 3
Рік будівництва	1857–1859, 2006
Архітектор	Тон Андрій Андрійович
Стиль	класицизм
Охоронний статус	Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7438-Ха
Автентичні двері	Ні

Історія

Ще на початку XVIII століття у місті Харкові існувала дерев’яна Троїцька церква. 27 липня 1758 року замість дерев’яної було закладено кам’яну. Її будівництво закінчено 1764 року. Того ж року вона була освячена. «Кам’яний Троїцький храм, збудований у 1758-1764 рр., був влаштований дуже міцно, у довжину мав понад 30 аршин, завширшки 14 зі стінами у головній церкві, а у придільній до 20 арш. для свого часу він був, звісно, дуже достатній». Зі збільшенням населення у Харкові Троїцький храм, розташований у багатолюдній частині міста, став малим для парафіян. Існувала ще одна причина, що викликає незручність. З плином часу міські вулиці стали височіти від мощення і переміщення, а площа, займана храмом, непомітно стала нижчою від рівня вулиць, «так що доводилося входити до Троїцького храму як би в давню катакомбу. Випадав і такий випадок, що в зимовий час і ранню весну, коли морози сковують землю, при раптовій відлизі та дощі, вода з даху храму та вулиць, не знаходячи для себе зручнішого стоку, вливалася в саму церкву». З’явилася необхідність у будівництві нового храму, оскільки виправити чи перебудувати колишній, «через низинну місцевість, на якій він стояв, з належною зручністю не було жодної можливості».

У 1854 році було складено проєкт будівництва нового Троїцького храму. Але в 1854 йшла Кримська війна і тривала вона до 1856 року. Час був не зовсім відповідний для початку будівництва нового храму, тим більше, що молитися можна було й у старій церкві, щоправда, тісній, холодній та сирій.

«На світлій седмиці 1857 року в сімействі однієї парафіянки, М.Ф.Першиної, за першим чоловіком Андрєєвою, після попередньої сімейної наради, належить запропонувати тимчасовому будівельному комітету кращий поверх величезного Андріївського будинку (пізніше Волзько-Камського Банку) на Рибній вулиці для влаштування в ньому тимчасової домової церкви, з тією саме метою, щоб дозволити здивування, що перешкоджало якнайшвидшому початку будівництва, і дати можливість зводити нову будівлю на місці старої церкви». Поверх був запропонований на три роки безкоштовно. У величезному Андріївському будинку під час Кримської компанії приміщення, запропоноване М.Ф. Першиною, використовували як госпіталь для поранених російських воїнів та ратників. Обслуговувати їх у духовному плані було доручено священнослужителям Троїцької церкви. Після війни лікарню в будинку розформували, але вирішили, що було б правильним влаштувати там тимчасову домову церкву, на згадку про російських воїнів і ратників, які переносили тяжкі страждання за віру та вітчизну. Багато хто з них був наполегливим таїнствами церкви, багато хто переведений в інше життя. Тут приносилася безкровна жертва в ім’я їхнього спасіння. Комітет із вдячністю скористався пропозицією Марії Першиної, випросив дозволи на влаштування тимчасової домової церкви на найкращому поверсі Андріївського будинку, і до 1 травня 1857 року парафіяни святкували освячення. У будинку Першиної-Андреєвої тимчасова домовицька церква розміщувалася 4 роки та 4 місяці абсолютно безкоштовно. Майже все багате начиння було перенесене зі старої церкви і дуже зручно розміщене в новій. Стару будівлю церкви почали ламати в останніх числах квітня. За 2 місяці старий храм зламали та вирили рови для закладання нового храму.

7 липня 1857 року відбувалося закладання храму на славу Святої Єдиносущної та Живоначальної Трійці, на місці колишнього кам’яного Троїцького храму. Майже за два роки величезний будинок Троїцького храму було збудовано. У 1860 році оштукатурили стіни, настелили підлогу, визолотили і поставили на всіх 6 куполах хрести. Іконостас був виготовлений талановитим різьбяром, державним селянином В. Гетьманом.

24 вересня 1861 року головний престол в ім’я св. Трійці було освячено преосв. Макарієм, єпископом Харківським, а придільний, з південного боку, на честь Різдва Пресвятої Богородиці (храм 8 вересня) освячений 1 жовтня місцевим протоієреєм. Придільний престол з північного боку в ім’я препод. Олексія, людину Божу (храм 17 березня), був освячений високопреосвященним Макарієм, архієпископом Харківським, 3 червня 1862 року.

У 1763 році біля самої Троїцької церкви колишні «між житлом, кузнецькі ряди з усією будовою, не залишаючи нічого, вивезти над річку Харків, у безпечне від пожеж місце і далі від житла». З опису, складеного 1817 року, видно, що тоді храм був бідний. До 1900 Троїцька церква за багатством своїх прикрас була перша після Собору.

У 1835 році почали скуповувати будинки та місця, що оточують Троїцьку церкву. Указом Святішого Синоду, 31 жовтня 1866 р. парафіяльному піклуванням Троїцької церкви м. Харкова дозволено було влаштувати при вході в огорожу церкви каплицю, на згадку 4 квітня 1866 року, дня чудового порятунку життя Государя Імператора, з написом усередині неї золотими словами «Господь Царя та почути. 4 квітня 1866 року». 1869 року парафіяльне піклування Троїцької церкви відкрило в церковному будинку початкове народне училище.

1902 року церкву відремонтували та оновили іконостас.

Після революції 1917 року у будівлі храму багато років «оселився» хлібозавод.

У 1992 році будівлю було повернуто церкві. У 2006 році було відновлено зруйновану у радянські часи дзвіницю.

Галерея

Троїцька церква з майдану Конституції (початок ХХ століття) Дзвіниця церкви з Сергіївського майдану в 1942 році Панорама Торгової площі у 1933–35 рр.. праворуч видно дзвіницю церкви Стара Троїцька церква, реконструкція Олександра Парійського

Джерела

Ибрагимова А.Р., Дюкарев В.П. Твой Храм. - X.: Факт, 2005 - 232 с.:ил. ISВN 966-637-257-6. Троицкий типовий храм — Сайт Харьковской Епархии. . Фото — Юрій Ворошилов, Артёмка, Fakel