
Лютерансько-католицька каплиця
Характеристика | Опис |
---|---|
Адреса | вулиця Григорія Сковороди, 102а |
Рік будівництва | Кінець ХІХ - початок ХХ століть |
Архітектор | Невідомий |
Стиль | неоготика |
Охоронний статус | Нема або не вказано |
Автентичні двері | Ні |
Історія
До 1899 року вулиця Григорія Сковороди носила ім’я Німецької, бо після відкриття у 1805 році Харківського імператорського університету міська Дума поселила тут 23 іноземні сім’ї, яких запросив у місто Василь Каразін. Поступово вулиця Григорія Сковороди ставала маленьким німецьким містечком. У 1827 починається, а у 1830 завершується, будівництво лютерано-євангелічного храму в ім’я Вознесіння Господнього за проєктом інженера Окінчиця. Базиліку у класичному стилі зводили на ділянці, що була тоді ще на околиці міста, між вулицями Гоголя, Григорія Сковороди й майданом Поезії. У 1912 році будівлю розібрали, а на її місці звели велику кірху в неороманському стилі з високою дзвіницею та годинником. Автором проєкту був архітектор А.Ф. Гергардт. В кінці вулиці у ХІХ столітті з’явилося католико-лютеранське кладовище (нині кладовище №2), а через дорогу православне (нині Молодіжний парк). Дві християнські громади, католицька і лютеранська, власним коштом будують на території кладовища маленьку капличку. Автор проєкту невідомий. У радянські часи лютеранський храм зруйнували для будівництва житлового будинку, а кладовище перейменувати. На щастя, хоч маленька капличка вціліла.
Галерея
Лютерано-католицьке кладовище на мапі Харкова 1910-х років
Лютерано-католицьке кладовище на мапі Харкова 1887 року
Місце лютерано-євангелічного храму, позначене числовим показником 130, на мапі Харкова 1914 року (ліворуч). Лютерано-католицьке кладовище вкінці вулиці Григорія Сковороди на мапі Харкова 1914 року (праворуч)
Джерела
Фото — Mystic, STALKER 62