Флігель Губернаторського палацу

Флігель Губернаторського палацу

ХарактеристикаОпис
Адресавулиця Університетська, 12
Рік будівництва1767—1777 рр., рек. 1803—1805 рр.
Архітекторточно не відомий, М. Тихменєв, будували архітектори: Вільянов Авраам (Іван) Малахович та Ярославський Петро Антонович, реконстр.: Васильєв Євген Олексійович
Стилькласицизм
Охоронний статусПам’ятка архітектури національного значення №694/3, пам’ятка історії національного значення №2396/2, 2
Автентичні дверіНі

Історія

У 1777 році разом з двоповерховим Губернаторським палацом було завершено будівництво й двох кам’яних флігелів з обох його боків. Будувався палац протягом 1767—1777 років за проєктом М. Тихменєва під керівництвом архітекторів Івана (Авраама) Вільянова та Петра Ярославського. Сучасний Хімічний корпус розташовувався з північного боку палацу та був побудований з цегли з металевим дахом. Спочатку у цій будівлі розміщувались службові приміщення палацу.

Навесні 1803 році ансамбль будівель Губернаторського палацу було передано для новоствореного Харківського університету. Навесні того ж 1803 року почалась їх реконструкція для потреб університету, яка тривала до 1805 року. За проєктом університетського ад’юнкта (згодом професора), архітектора Євгена Васильєва під керівництвом архітектора І. Л. Вателета було проведено реконструкцію всього палацового комплексу, зокрема, й північного флігеля: було перебудовано деякі приміщення, а також надбудовано другий поверх. Загалом, на реконструкцію комплексу будівель Губернаторського палацу та будинку віцегубернатор було витрачено 11 682 руб. 75 коп.. За іншою версією надбудова другого поверху була проведена у 1820—1823 роках за проєктом того ж Євгена Васильєва.

З початком роботи університету у будівлі розміщувались служби університету. Після завершення перебудови комплексу університетських будівель у будівлі Хімічного корпусу, яка мала ще назву аудиторного, у середині 1830-х років розташовувались значна частина аудиторій університету, де відбувались як лекційні, так і практичні заняття, кабінети анатомічного театру, зоологічна лабораторія, хімічна лабораторія, рисувальний кабінет, типографія та архів. Також деякий час тут були архітектурний, технологічний, агрономічний та мюнц- кабінети. Станом на 1851 рік на першому поверсі розміщувались фармацевтична аудиторія та хімічна аудиторія, а на другому поверсі були навчальні аудиторії. Пізніше тут проводили свої зібрання демократично налаштовані студенти.

Саме у хімічній лабораторії Микола Бекетов проводив досліди з відновлення металів за допомогою їх окисів з алюмінієм, що дало поштовх до появи алюмінотермії у металознавстві.

Наприкінці 1950-х років Харківський університет переїжджає до нової будівлі — колишнього Дому проєктів, який був відновлений у післявоєнний період викладачами та студентами університету. Нині він є Головним корпусом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

У 1963 році будівлю було передано Українському заочному політехнічному інституту (нині — Українська інженерно-педагогічна академія), і в ній розмістив корпус № 4 цього вишу.

У 2004 році до 350-річчя Харкова будівля була реконструйована.

27 липня 2018 року спеціальна комісія виявила значні пошкодження будівлі Хімічного корпусу з боку ресторану-новобудови, а також руйнування самої будівлі на площі понад 30 кв. м. внаслідок ремонту та зведення прибудови, про що було складено відповідний акт, що має бути направлений до Міністерства культури України.

2 серпня 2018 року близько 15 години поступило повідомлення про пожежу у приміщеннях та на горищі корпусу № 4 Української інженерно-педагогічної академії (колишній Хімічний корпус Харківського університету). Спочатку площа пожежі складала 500 квадратних метрів у приміщеннях горища, а також на перекриттях та даху будівлі, але її гасіння ускладнювалось через дерев’яні внутрішні перекриття та перегородки, тому до гасіння пожежі було викликано додаткові сили вогнеборців. Близько 18-ї години пожежа була локалізована на площі 800 квадратних метрів, але частина даху будівлі обвалилася. Також пожежники розібрали покрівлю даху будівлі, щоби загасити осередки полум’я та тління вогню. Вогонь через дерев’яні перегородки та перекриття перекинувся на другий поверх. Пожежу вдалося загасити лише вранці 3 серпня близько 7-ї години ранку. Загальна площа пожежі склала близько 1300 квадратних метрів, а у її гасіння брали участь 25 відділень на автоцистернах, 4 автодрабини, 4 аварійно-рятувальних автомобілі й близько 150 осіб особового складу. Під час гасіння пожежі один із рятувальників отримав тепловий удар, його госпіталізували й надали необхідну допомогу. Загалом під час гасіння пожежі за медичною допомогою звернулись 4 пожежників.

Внаслідок пожежі найбільше постраждав дах будівлі з боку вулиці Университетської, від якого майже нічого не лишилося. В інших місцях покрівля обгоріла дуже сильно. Фасад будівлі з боку вулиці Університетської не постраждав.

По факту пожежі поліція відкрила кримінальне провадження щодо порушення правил пожежної безпеки. Як стало відомо, попередньою причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки під час проведення ремонтних (вогневих) робіт, зокрема, на місці пожежі був виявлений пальник. Однією з причин пожежі, на думку представників Управління культури і туризму Харківської ОДА, стали ремонтні роботи, які були виявлені напередодні спеціальною комісією. В Українській інженерно-педагогічній академії заявили, що пожежа не вплине на її роботу, а заняття будуть планувати з її урахуванням.

Будівля Хімічного корпусу двоповерхова, цегляна, обтинькована. Побудована у стилі класицизму. Розташовується з північного боку Губернаторського палацу. У своєму плані П-подібна. Перекриття першого поверху склепінчасті, а другого — пласкі. Планування будівлі виконане за коридорною та анфіладною системами. Фасад Хімічного корпусу має достатньо скромні за своїм виглядом гладкі площини та рустовані виступи, що пропорційно чергуються. Загалом, архітектурне оформлення фасадів гармонує з головним корпусом, але є значно скромнішим та підкреслює парадний вигляд центральної будівлі ансамблю. Поєднує будівлю з Губернаторським палацом побілена цегляна брама з легкою затиркою у вигляді тріумфальної арки зі східчастим аттиком для проїзду у двір. Брама виконана у стилі класицизму, завдяки чому палац з двома флігелями об’єднуються в єдиний архітектурний ансамбль та датується кінцем XVIII століття, коли було зведено Губернаторський палац. У середині будівля має дерев’яні внутрішні перегородки між приміщеннями та перекриття.

Галерея

Флігель Губернаторського палацу Флігель Губернаторського палацу Флігель Губернаторського палацу Флігель Губернаторського палацу Флігель Губернаторського палацу Флігель Губернаторського палацу

Джерела

Хімічний корпус Харківського університету — Вікіпедія. Фото — Kharkivian (Сергій Петров), Antonyahu, Posterrr