
Будинок Товариства Волзької мануфактури П. Міндовського та І. Бакакіна
Характеристика | Опис |
---|---|
Адреса | вулиця Різдвяна, 17 |
Рік будівництва | 1903 рік |
Архітектор | Кекушев Лев Миколайович |
Стиль | модерн, північний модерн |
Охоронний статус | Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7365-Ха |
Автентичні двері | Ні |
Історія
У другій половині XVII століття розпочалося заселення правого берега Лопані, який сьогодні ми знаємо як Залопань. Тут були зведені одні з найстаріших церков міста — Різдвяна і Благовіщенська. Тоді ж почав формуватися Різдвяний провулок, який у 1780-х роках отримав сучасну форму. Згодом провулок став Малою Різдвяною вулицею, а після перейменування Конторської — Різдвяною.
У 1846 році оптова торгівля була перенесена із центру за річку Лопань, де почали будуватися перші лавки для продажів різноманітних товарів. Так, наприклад, утворився Благовіщенський базар, а у 1835 році зведено обжерний ряд.
Дворове місце за № 17 довгий час належало купцям Сушковим, котрі займалися продажем бакалійних товарів, тоді як у другій половині 1880-х років ― купцю Дмитру Михайловичу Мільчо, доки 1902 року його купило Товариство Волзької мануфактури П. Міндовського та І. Бакакіна.
Волзька мануфактура заснована як сновально-красильний заклад у 1817 році Іваном Івановичем Міндовським у селі Стара Гольчиха. Його спадкоємці Іван Міндовський та Олександр Бакакін у 1880 році заснували пайове «Товариство Волзької мануфактури паперових та лляних виробів П. Міндовського та І. Бакакіна», яке до кінця ХІХ століття вже мало обороти на понад 1 мільйон рублів.
Зі зростанням попиту на продукцію Товариства у місті, було відкрите харківське відділення, яким керував спадковий почесний громадянин Микола Петрович Вишневський. Торгівля проводилася в Московському ряду, а у січні 1895 року була переведена в лавку №66 в Суздальському ряді.
Спеціально для харківської філії у 1903 році за проєктом архітектора Лева Миколайовича Кекушева було зведено двоповерхову будівлю, яка використовувалася як місце для продажів і зберігання продукції. Вона виконана у стилі європейського модерну, з широкими вікнами, плавними лініями карнизів, які завиваються у невеличкого мезоніну, прикрашеного двома жіночими маскаронами.
Справжньою окрасою будівлі є майолікове панно з різнобарвними павичами й зеленими драконами, що сплять. На жаль, автор панно не встановлений. Деякі дослідники приписують авторство художнику Михайлу Врубелю.
У 1918 році до визволення Харкова армією УНР Волзьку мануфактуру намагалися пограбувати. Вже у 1920-х роках радянська влада націоналізувала будівлю. З 1959 тут працював Харківський будинок моделей.
Будівля постраждала внаслідок російських ракетних та авіаційних ударів у 2022-2024 роках.
Галерея
Вирізка з газети Південний край за жовтень 1910 року
Повідомлення про смерть П. Міндовського у газеті Південний край за 1913 рік
Керівник «Товариства Волзької мануфактури» у Харкові Микола Петрович Вишевський із дружиною Катериною Миколаївною, фото Р. Тукера, поч. XX ст.
Джерела
Фото — V.Petrovich, Сергій Криниця (Haidamac), Haidamac