Приватна ортопедична лікарня Ю. Ф. Фінка

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Вознесенська, 10
Рік будівництва	1908–1909 роки
Архітектор	Невідомий
Стиль	еклектика, модерн
Охоронний статус	Нема або не вказано
Автентичні двері	Ні

Історія

На вулиці Німецькій, а нині Григорія Сковороди, колись стояв невеличкий будинок №5. який належав Медведевій. У 1925 році на його місці звели будівлю для тресту «Донвугілля». До цього, у серпні 1896 року, сюди переїжджає з будинку №3 ортопедична клініка доктора Юлія Федоровича Фінка. Ця медична установа була першою у Харкові ортопедичною клінікою, заснована у 1895 році. Він швидко набирав популярності в місті, надавав послуги з ортопедичної хірургії, масажу, проведення ортопедичних вправ і гімнастик. Тут працювала ортопедично-механічна майстерня, виготовляли корсети, ортопедичні апарати й взуття для хворих. 1896 року відкрито перший у місті рентгенівський кабінет.

У 1898 році доктор викуповує дві земельні ділянки №10 і №12 на вулиці Вознесенській. Юлій Федорович переїжджає в одноповерховий будинок №10, що зберігся і до наших днів, приймає тут пацієнтів. А клініку розташовує у сусідньому будинку №12. У ній створюються 6 місць ліжок. Це було необхідно для кращого лікування хворих, зокрема від викривлень хребта за його власною методикою. Це була єдина на той час ортопедична лікарня, одна з небагатьох з рентгенівським, фізіотерапевтичним, масажним кабінетами. Тут приймали хворих й інші відомі харківські лікарі, наприклад, невролог й ортопед Е. Свенсон.

У 1908–1909 роках за проєктом нині невідомого архітектора зводиться нова триповерхова будівля для клініки. Будинок виконано в стилі модерн, фасад прикрашено великою кількістю деталей, рослинною ліпниною, цікавими кронштейнами. Між кованим невеличким балконом і центральним входом, розташоване кругле вікно, а на третьому поверсі – овальне.

Юлій Федорович фон Фінк народився 21 червня 1864 року в Лівонії (сучасна територія Латвії й Естонії). Закінчив університет за спеціальністю лікар, навчався у закордонних спеціалістів. У серпні 1895 року приїжджає до Харкова. З 1896 року член Харківського медичного товариства. У 1904 році помирає його батько, 1910 року втрачає зір через серйозну травму ока. 1919 року, коли Харків захопила окупаційна радянська влада, Юлій Федорович повертається на батьківщину своєї сім’ї, у Німеччину. Він жив у місті Фрідевальде, що недалеко від Дрездена, продовжував свою докторську діяльність. 20 квітня 1951 року у віці 86 років він помер, похований на Лошвіцькому цвинтарі. Його ім’ям названа вулиця в районі Клоче, Дрезден, Німеччина.

Галерея

Джерела

Фото — Андрей Кравчук, Fakel