Критий ринок Благовіщенського базару

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Різдвяна, 33
Рік будівництва	липень 1912 (фундамент), 5 жовтня 1912 (закладка будівлі) —13 вересня 1915
Архітектор	Загоскін Іліодор Іліодорович
Стиль	модерн
Охоронний статус	Пам’ятка архітектури місцевого значення №7367-Ха
Автентичні двері	Ні

Історія

До початку XIX століття територія сучасного Благовіщенського базару була просторим островом, утвореним двома рукавами Лопані, які розходилися біля Резниковського провулка на Панасівці та знову з’єднувалися біля Бурсацького мосту. У 1820-х роках, через обміління рукава Лопані з боку Панасівки, ця територія перетворилася на півострів. Місцевість назвали Дунінською левадою, за іменем господаря землі. Вона складалася з суцільних боліт, порослих очеретом, і навіть в суху пору року тут важко можна було дістатися до річки. У північній частині левади, у Рогатинського провулка, на лівому березі проходив північний оборонний вал Харкова, побудований на початку XVIII століття.

В 1834 році Дунінська левада була придбана містом, в 1834 році на Благовіщенський майдан перевели Сінний базар з Михайлівської площі, перетвореної на плац-парадне місце. Первісно ринок розташовувався навколо Благовіщенської церкви, за що й отримав свою назву. На навколишніх вулицях почали будуватися перші лавки для продажів різноманітних товарів місцевих та іногородніх мануфактур.

У 1845 році за проєктом Андрія Тона було зведено Кузинський гостинний двір (також Суздальський), який перебудували у 1910-х роках. Він був ушкоджений у роки Другої світової війни та відновлений лише частково. В 1860-1870-х роках пройшло перепланування базару, який став центральною торговою частиною міста. Тут проходили Покровська і Хрещенська ярмарки.

Наприкінці XIX століття базар вже доростав до Рогатинського провулка, а базарну площу замостили бруківкою, в 1909 році по ній проклали трамвайну лінію. Постало питання про зведення великої будівлі критого ринку, яке постійно підіймалося з початку ХХ століття. Важливий вклад в це зробив М.М. Салтиков.

У 1901 році міністерство фінансів видає харківському міському купецькому банку позику на зведення власної будівлі на суму 350 000 рублів за умови його сплати протягом 10 років. У 1909 році міська дума постановила звести на Благовіщенському базарі критий ринок із запозиченням 200 000 з названих коштів, на що було отримано дозвіл від міністерства фінансів і внутрішніх справ. Банк вже витратив 150 тисяч на власні потреби, а його керівництво виступало проти по перекваліфікації коштів, наголошуючи на незаконності таких дій відповідно до 46 параграфу уставу.

На засіданні міської думи 21 квітня 1909 року, де серед іншого вирішувалося питання створення проєкту міського електричного трамвая та увічнення пам’яті інженера Б.Г. Михайловського, постало питання про будівництво ринку та пошук коштів на нього. Дебати хилилися у різні боки, допоки дума не постановила наступне: підтвердити намір міста зводити критий ринок і доручити комісії віднайти на це кошти у розмірі 250 тисяч рублів, порушити клопотання перед урядом про позику в розмірі 200 000 рублів для приєднання їх до вже наявного кредиту в розмірі 200 тис. рублів для зведення будівлі банку.

7 лютого 1911 року під представництвом члена міської управи А.Я. Краснова відбулося засідання базарної комісії з питань облаштування в Харкові критого ринку. Було представлено три проєкти, з яких один — артілі інженерів — прийнятий комісією. Відповідно до нього, критий ринок запропонований до будівництва на площ.

Благовіщенського базару, а саме на місці наявних рибних лавок. Ширина проїжджих вулиць з усіх сторін ринку призначена у 10 сажнів (21 метр), а з головної сторони ринку приєднується площа з вільними торговими місцями. Ринок спроєктований павільйонною системою, окремі корпуси з’єднані між собою проходами. Головний корпус розташований по середині та йде на всю його довжину, а чотири бічні павільйони, менших розмірів, примикають до нього з двох сторін під прямими кутами. Довжина головної секції становить 51 саж. (108 метрів, в реальності на 10 метрів більше), ширина — 12 саж (25 метрів), висота — 6 саж (12.8 метрів). Розміри кожного з павільйонів: довжина — 13 саж, ширина — 6,64, висота — 4,5. Малі павільйони з головним корпусом утворюють 6 дворів, розмірами 13 на 12 сажнів. Зі сторони вулиці ці двори закриті легкими корпусами. Весь ринок з дворами мав займати 2.411,39 кв. сажнів, з них на двори відводилося 743 кв. саж.

Всі павільйони спроєктовані одного типу, легкої конструкції, безпечної в протипожежному відношенні. Нижня частина будівлі, де розміщуються торгові прилавки, облаштована із цегляних стін, верх павільйонів виключно із залізної та залізобетонної конструкції.

Всередині облаштування ринку планувалося однаковим. Всі лавки шириною 3 метри. З кожного номеру є вихід у двір для постачання продукції та вивозу залишків, а торгівля відбувалася лише всередині ринку. Запроєктовано 6 виходів на вулицю та 8 у двір. Всього облаштовано 228 торгових місць і трактир.

Каналізація всього ринку спроєктована простою стічною системою із закладанням магістральних стічних труб, труб під проходами павільйонів і відстійними колодязями, розміщеними поза ринком. З 5 відстійних колодязів вода надходить у загальний колодязь, з фільтром, звідти безпосередньо в річку Лопань. Залізобетонний колодязь-фільтр передбачалося влаштувати на березі річки, де він може бути незалежно від ринку контрольований і дезінфікований санітарною комісією. Підлогу запропоновано заасфальтувати й прокласти труби для стічних вод. Тротуари навколо ринку і двори також мали бути асфальтними.

Харківський архітектор Іліодор Іліодорович Загоскін створив будівлю критого ринку в еклектичному стилі з елементами історизму. Споруда за своїми формами нагадує величний замок, центральний вхід оформлений як дві башти з великими вікнами.

Кошторис на будівництво виглядав наступним чином: головний павільйон — 123 370 рублів 50 копійок; 4 малі другорядні павільйони — 70 235 рублів 40 копійок; 2 легких корпуси між малими павільйонами — 6 056 рублів 4 копійки; кутові корпуси — 37 262 рублі 44 копійки. Разом — 236 924 рублі 38 копійок на будівництво. Окрім цього, 6 льодовиків з холодильником — 39 164 рублі 64 копійки; водогін, каналізація, тротуар, пісуари та підсипка землі — 24 550 рублів 56 копійок. Загалом — 300 629 рублів 58 копійок.

У березні 1911 року базарна комісія постановила розпочати будівництво в цьому році, попросивши позику до 25 тисяч рублів з погашенням його сумою, яка призначена на критий ринок з шестимільйонної позики. Торговці, на місцях яких буде зведено будівлю, будуть переміщені ближче до ріки, на леваді.

Лише у квітні 1912 року базарна комісія розпочала закупку необхідних матеріалів, а також будівництво нових дерев’яних лавок для продавців, на місці яких буде спорудження критого ринку. До травня вони були готові, то ж лавки колишнього рибного ряду і ресторації були знесені.

Створенням залізної конструкції для ринку займався луганський завод Гартмана. В липні 1912 року проведено виїмку землі, підсипку і підготовку до забиття паль. Наприкінці липня палі були добиті до глибини 8,5 метрів паровим копром, далі йшов шар глини товщиною 2 метри. Після цього розпочато зведення перекриття, що утворювало основу для критого ринку.

До кінця серпня роботи просувалися надто повільно через дуже м’який ґрунт. З огляду на це міська управа скликала 21 серпня особливу комісію для розробки проєкту ізоляції підлоги критого ринку та укріплення ґрунту.

5 жовтня 1912 року о першій годині дня відбулося урочисте закладання міського критого ринку. Проведено молебень, на якому були присутні: склад міської управи, в голові з міським головою Миколою Євдокимовичем Дорофєєвим, голова будівельної комісії зі спорудження ринку, член міської управи А.Я. Краснов, помічник поліцмейстера І.Ф. Сізов, голосні, будівельник ринку архітектор Іліодор Іліодорович Загоскін, архітектори губернського правління, міські службовці й почесні гості.

Після здійснення молебня голосні думи оглядали роботи з будівництва ринку, І.І. Загоскін давав докладні пояснення про хід роботи. Голосні ознайомилися з процесом виготовлення бетонних паль, із їх забиттям, з дренажними роботами і т.д.. На той час кошторис вже збільшився з 300 000 до 400 000, і продовжував рости через роботи з перегородження доступу води у холодильники. Граничним терміном будівництва був намічений 1914 рік.

Закладка здійснена в місцях, що утворюють головний вхід. Дошка з написом була покладена А. Я. Красновим, а перша цеглина — М.Е. Дорофєєвим. Після урочистостей проведено обід в новозбудованому Червоному ряді. Були виголошені тости за Краснова, міських керівників, будівельника ринку І.І. Загоскіна та підрядника інженера Платетка.

Були відправлені телеграми хворому колишньому міському голові Олександру Костянтиновичу Погорілку: «Голосні думи, будівельники ринку і гості, які зібралися на урочистість закладки критого ринку, приносять своє привітання харківському міському самоврядуванню з приводу здійснення будівництва ринку і шлють вам, — його голові й керівнику, свій привіт і щирого бажання скорішого видужання». Через місяць Олександр Костянтинович Погорілко помер і був похований у Харкові.

Також відправлені телеграми ініціатору створення критого ринку, інженеру, меценату, в якомусь сенсі «першому урбаністу Харкова» М.М. Салтикову: «Ми, голосні думи, і всі, хто зібрався на урочистість закладки критого ринку, згадуємо заслуги невтомного Миколи Миколайовича, як ініціатора проєкту критого ринку, який побачив, нарешті, його здійснення. Високо піднімаючи келих за його здоров’я, бажаємо надовго зберегти енергію та сили на користь рідного міста».

Наприкінці травня 1913 року машинобудівельний завод Гартмана, який виготовляв залізні конструкції для ринку, звернув увагу міської управи на «ненадійність паль і внутрішніх колон». Інженери Дубинський і Ройтенберг запевнили, що стіни вже зведені, а дефектів не виявлено. Кожна паль розрахована на вантаж у 36,9 тонни або 2,250 пудів при шестикратному запасі міцності. Креслення колон демонструвалися заводу, на що ніяких зауважень не було зроблено. А нові занепокоєння, невиправдані. Тим часом сам завод, який за контрактом мав доставити залізні конструкції до листопада 1912 року, так цього і не зробив. Міська управа два рази відряджала інженера Матросова прийняти від заводу металеві конструкції, і обидва рази, інженер Матросов повертався до Харкова, не прийнявши конструкцій з огляду на те, що такі заводом виготовлені.

До кінця серпня 1913 року головний корпус будівлі був завершений, а до жовтня завершено мурування. Залишалося лише дочекатися і встановити залізні конструкції та ізоляцію підлоги. Кошторис збільшився до 460 000 рублів, а робіт зроблено на понад 230 000.

4 і 5 січня 1914 року будівлю критого ринку оглядали члени з’їзду ветеринарних лікарів з різних міст, зокрема Ялти, Полтави, Харкова, Саратова, Астрахані, Бесарабії, Орла тощо, а також члени VII холодильного з’їзду і з’їзду архітекторів. Велика увага при огляді зверталася на холодильники.

В липні 1914 року міська управа почала приймати заявки на розміщення лавок торговців у критому ринку. 260 місць не вистачало на всіх охочих і навіть постало питання про зведення другого критого ринку.

13 вересня 1915 року відбулося урочисте освячення будівлі критого ринку. До 12 години дня в приміщення ринку прибули начальник губернії Н.В. Протасьєв, віце-губернатор П.Н. Масальскій, міський голова Д.І. Багалій, член Державної думи В.В. Лашкевич, член міської управи А.С. Федоров, голосні міської думи, члени комісії з будівництва в голові з І.Е. Трескіним, колишній голова цієї комісії А.Я. Краснов, будівельники ринку, торговці та інші харківці. Після закінчення молебню, голосні разом з інженером-будівельником М.І. Пономарьовим провели огляд будівлі й холодильних приміщень, а пізніше відбувся святковий обід. Загальна сума, витрачена на будівництво, сягнула 800 000 рублів, що перевищило кошторис у 3.2 рази. 15 вересня 1915 року ринок розпочав свою роботу. З того часу він досі використовується за своїм призначенням.

Будівля була пошкоджена під час Другої світової війни, і відновлена у 1952 році за проєктом архітектора Б. Мірошніченка. На початку 2010-х років була проведена масштабна реконструкція будівлі, в ході яких було замінено металоконструкції, зміцнено фундамент та склепіння підвалів. У 2018 році біля входу до критого ринку встановлено скульптуру «Продавчиня насіння» авторства скульптора Сейфаддіна Гурбанова.

4 листопада 2024 року будівля критого ринку постраждала від вибуху російської ракети, яка влучила у річку поряд з будівлею.

Галерея

Критий ринок сьогодні Проєкт будівлі та фото будівлі під час зведення Краєвид на критий ринок Благовіщенського базару та міст через річку Лопань, фото 1915 рік Благовіщенський базар під час звільнення міста від комуністів, 1918 рік Фото зроблене з району провулка Людмили Гурченко в сторону Холодної гори. До річки спускається Мордвинівський провулок (по прізвищу купця Мордвинова, чий будинок стояв на розі провулка й Римарської вулиці, нині — Кравцова), а на місці пустиря, де випасаються корови, зараз розташований Центральний ринок. Автор фото невідомий, 1870-ті роки Будівля під час Другої світової війни Німецький аерофотознімок часів Другої світової війни Благовіщенський базар на мапі 1910-х років

Джерела

Фото — Ізольда, Lystopad, Wadco2