Садиба Олександра Погорелка

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Чернишевська, 27, 29, вулиця Гіршмана, 9
Рік будівництва	1888 рік
Архітектор	Олександров Костянтин Миколайович, прибудова: Нємкін Володимир Християнович
Стиль	неокласицизм
Охоронний статус	Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7486-Ха
Автентичні двері	Ні

Історія

На сучасній вулиці Гіршмана (у минулому – Сорокинський провулок) на розі з вулицею Чернишевської ми бачимо моторошного кольору одноповерховий дерев’яний будинок, обкладений цеглою.

Він перебудований нинішніми власниками, а на його фасаді висить меморіальна дошка із нагадуванням про те, що тут мешкав Харківський міський голова Олександр Костянтинович Погорелко. Намагаючись уявити, якою людиною вона була, дивуєшся цьому надзвичайно дивному проєкту.

Кінець ХІХ століття в архітектурі Харкова ознаменувався великою кількістю проєктів кам’яних будівель, які створювали нікому не відомі техніки та інженери, а іноді просто студенти Харківського технологічного інституту. Можна було б зрозуміти, якби такі рішення ухвалювали мешканці бідного стану міста, але як міг піти на такий крок колезький радник, доцент Імператорського Харківського університету? Проте проєкт будинку для майбутнього міського голови Погорелка складав маловідомий технік Костянтин Миколайович Олександров.

Міський архітектор Федір Ніценко затвердив проєкт не відразу, оскільки його було складено з відступами від правил, про існування яких технік Олександров просто не мав уявлення. Сходи для входу в житлове приміщення довелося змінити, як і сходи на горище, міняти довелося і креслення приміщення для ретирадного місця, де Погорелко влаштовував ватерклозет. Підвальний напівповерх використовувався багатопрофільно: насамперед для опалення будинку (там стояла піч), а по-друге, там була кухня та приміщення для прислуги. Планування другого поверху, який здається досить значним, через невдале планування в 7 житлових кімнат і два коридори було вкрай тісним.

Не дивно, що родина Погорелко прожила в будинку вкрай мало, близько чотирьох років, і в 1888 році чин статського радника Олександр Костянтинович, який нещодавно отримав, будує новий будинок – кам’яний, двоповерховий, з підвалом. Намучавшись із попереднім виконавцем, Погорелко запрошує скласти проєкт колегу з Харківського технологічного інституту – Володимира Християновича Нємкіна.

Будинок з фасадом на Чернишевську вулицю вийшов славетний, і сьогодні він є окрасою Харкова, попри те, що завдання автора проєкту входило вписати наявний кам’яний сарай. Підвальний поверх займав лише частину будинку, де розташовувалися льохи та дровник. Планування кімнат було зручніше. Так, на першому поверсі, який здавався в оренду, розташовувалися передня, вітальня, зала, їдальня, а через коридор – дитячі кімнати, спальня та буфет. Ще через один маленький коридор йшли кухня та ванна кімната з ретирадним місцем. Другий поверх частково повторював планування першого, але це була квартира самого Погорелка, де розташовувалася широка кутова кімната - кабінет господаря. Невелика окраса карниза включала ініціали власника «А. П.», які сьогодні, звісно, ​​не збереглися.

Будинки більшовики націоналізували у 1920 році та замість трьох квартир облаштували 27! В одній із них площею 14,5 квадратних метрів проживали спадкоємиці Погорелка – Надія та Ксенія Олександрівни.

Будівлі постраждали від російських обстрілів у 2022 році.

Галерея

Від старих дверей збереглася лише частина Наслідки російських обстрілів поруч із садибою Погорілка Наслідки російських обстрілів поруч із садибою Погорілка Олександр Костянтинович Погорілко

Джерела

№ 11 (угол Чернышевской) дома Погорелко — Андрей Парамонов. . Фото — Тітаренко Михайло, Fakel, V.Petrovich, Андрей Кравчук, WoxBox, Google Street View