Особняк відставного поручика І. І. Фреймана

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Римарська, 23
Рік будівництва	1913 рік, рек. 2011 рік
Архітектор	Гінзбург Олександр Маркович
Стиль	модерн
Охоронний статус	Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7357-Ха
Автентичні двері	Ні

Історія

Особняк відставного поручика Ісаака Ісідоровича Фреймана збудований у 1913 році за проєктом архітектора Олександра Марковича Гінзбурга на місці його старого будинку.

У серпні 1913 року під час будівництва були знайдені старі підземні ходи, які продовжувалися і на території Комерційного клубу, де вони провалювалися у 1910 році. Міською владою створена спеціальна комісія на чолі з земським інженером і завідувачем технічного відділу Міської управи Здиславом Юліановичем Харманським, а в роботі комісії взяли участь представники Харківського університету: професор В. І. Савва, завідувач історичного архіву Е. М. Іванов, завідувач геологічного кабінету А. С. Федоровський. інженер Степанов, міські архітектори А. І. Лінник і Г. П. Павловський, міський інженер Б. А. Кустерський.

Тоді комісія провела дослідження декількох харківських підземель у різних частинах міста. Вони дійшли висновку, що тонелі під будинком Фреймана найдавніші з вивчених ними й найцікавіші. В ході дослідження було виявлено, що від двору Комерційного клубу й буд. Фреймана підземні ходи йдуть у трьох напрямках: один різко вниз, до річки, в бік вулиці Клочківської, другий — до будинку управління поліцмейстера, а третій — до Ветеринарної вулиці (нині майдан Свободи й вулиці Свободи).

Підземні споруди являють собою ряд галерей, з багатьма отворами й глухими кутами. Висота під землею 2.8 - 3 метри, а ширина 2.5 м. Склепіння коробоподібні, стіни кам’яні, в різних їх частинах зроблені ніші. Над ними закопчена стеля, що дає зрозуміти, що там ставили ліхтарі або ікони зі свічками.

Під самим будином Фреймана була знайдена кімната висотою 10 метрів, довжиною 8 і шириною 6 метрів. В неї вів вхід з двору, а з іншої сторони відходив засипаний тунель діаметром 6 метрів, що вів у іншу мережу підземель. Кімната викладена з червоної цегли, з правильними склепіннями. Розташована на глибині приблизно 6,5 метрів.

Дослідник В. І. Савва заявив, що основна частина підземель була створена у XVII столітті, а також мала громадський характер, ймовірно, мавши на меті дати жителям міста шлях до втечі в разі набігу татар, а частина підземель вела у глухі кути, щоб заплутати можливого ворога. Кімнату під будинком Фреймана він відносив до XVIIІ століття. Однак, лабіринти тоді так і не вдалося дослідити повноцінно. Комісія не мала фінансування. Власник садиби розмістив у великій кімнаті котельню. Нині ж тунелі використовуються для проведення комунікацій, а частина з них засипана землею й сміттям.

На початку 1914 року роботи з будівництва були завершені. Чотириповерховий будинок зведено в стилі модерн. Перший поверх рустовано, фасад прикрашено фризом з орнаментом, ліпниною, балконами й еркерами. Всередині був встановлений ліфт, один з перших у місті. З обох частин будинку розмістилися арки з орнаментами. Права арка розібрана під час радянського союзу, а ліву знищили під час реконструкції будинку у 2011 році попри те, що будинок має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Також після цієї реконструкції фасад втратив деякі деталі.

Під час відвідування Харкова тут жив гуманіст, письменник, публіцист Володимир Галактіонович Короленко. Будівля постраждала внаслідок російського обстрілу у 2022-23 роках.