Прибутковий будинок Олени Граіль. «Дах Світу»

Характеристика	Опис
Адреса	провулок Театральний, 6
Рік будівництва	1910 рік
Архітектор	Тервен Лев Корнелійович
Стиль	модерн
Охоронний статус	Виключено з переліку пам’яток архітектури
Автентичні двері	Ні

Історія

Наприкінці 1900-х років Олена Іванівна Граіль замовляє в інженера Льва Корнельовича Тервена проєкт багатоповерхового прибуткового будинку. Про її біографію та діяльність, на жаль, нічого невідомо. Батько архітектора — корінний нідерландець Корнеліс Марінус Тервен (1838 — 1898), народився у місті Дордрехт (провінція Південна Голландія, Нідерланди). Згодом переїхав до москви, став першим директором соляної копальні «Петро Великий» поблизу Бахмута (Донецька область, Україна).

Лев Корнельович Тервен народився 1875 року у москві. Десь наприкінці ХІХ століття він переїжджає до Харкова. 1897 року він закінчує Харківське реальне училище, 1904 — інженерний факультет у Харківському технічному інституті (нині НТУ «ХПІ»). 1905 року молодий архітектор виконує свою першу роботу — реконструює будинок на вулиці Ярославській, 10, який був побудований у 1895 році. З того часу він виконав багато проєктів будівництва та реконструкцій, особливий пік його творчості припав на 1910-ті роки та стиль модерн. Він є автором прибуткового будинку Лазницьких (вул. Сумська, 67), великого прибуткового будинку Іваненка (Мироносицька площа, зруйновано), Нетіченського мосту тощо. У 1911 році він безоплатно виконав проєкт очної лікарні Леонарда Гірмана, який оцінили у 5 000 рублів, а також керував будівництвом. Після захоплення влади більшовиками, Лев Корнельович Тервен емігрував до батьківщини своєї сім’ї — у Нідерланди, де виконав декілька проєктів.

Прибутковий будинок Олени Іванівни Граіль побудований у 1910 році у стилі модерн. Його фасад прикрашено цікавою ліпниною з маскаронами та рослинами, двома еркерами та щипцями. До приходу радянської влади будинок використовувався як прибутковий, тут здавали житлові приміщення для елітних містян та гостей Харкова. 3, 5, 6, 7 та 8 кімнатні квартири були обладнані водяним опаленням, електропостачанням, ванними, туалетами та кухнями. В 11-тій квартирі жила власниця. 1912 року в одне з приміщень переїжджає міський адресний стіл. З вересня 1913 в одній з квартир приймав хворих з жіночих хвороб та акушерства доктор Олексій Іванович Шевцов.

У 1920-х роках прибутковий будинок був націоналізований радянською владою, тут розмістили гуртожиток для співробітників гідрометеослужби. У 1970-х в історії будинку розпочинається «чорна смуга», тут сталася пожежа. Після цього будівлю планували реконструювати під Обласну медичну бібліотеку. Так вона простояла закинута до сьогодення.

За 50 років будинок втратив частину перекриттів, постраждали деталі. Як і будь-яка інша закинута будівля, вона мала популярність серед деяких містян, які й дали їй сучасну назву «Дах Світу», бо з верхніх поверхів відкривалися чудові панорамні краєвиди на місто. За ці довгі роки декілька компаній хотіли реконструювати будинок для різних цілей, але далі ніж планування справа не зайшла. В місті навіть пішла легенда, що нібито всі, хто хоче перебудувати будинок, сходять з розуму.

Згідно з розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації № 323 від 12 липня 2005 будівля виключена з переліку пам’яток архітектури та містобудування. Цим же указом було позбавлено охоронного статусу ще одна історична будівля, яка невдовзі була знесена для будівництва ЖК «Защитник» забудовника Свобода (будинок колезького асесора Олександра Квітки, вул. Богдана Хмельницького, 32). 22 квітня 2020 року, депутати харківської міськради прийняли рішення про демонтаж «Даху Світу», та надання дозволу на будівництво житлової багатоповерхівки на цьому місці. Будівля постраждала в наслідок російського обстрілу у 2023 році.

Галерея

Джерела

Інформація про освіту Тервена з газети Національного технічного інституту «Харківський політехнічний інститут». Фото — Тітаренко Михайло